Реферат: Викладання економічних дисциплін в школі на прикладі теми Фінансові установи та їх функції

Вступ

Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та їх вплив на процес навчання.

Розділ 2. Тематичний план економічної дисципліни.

Розділ 3. Науково-методична розробка економічної теми

Висновок

Список літератури

Додатки

ВСТУП

Поява Української незалежної держави спричинила рефор­мування освітньої системи. Україна дістала у спадщину радянсь­ку систему освіти, яка не відповідала її національним інтересам та тенденціям розвитку європейського і світового шкільництва.

Розбудова української держави, демократизація суспільного життя, відродження національної культури, посилення інтеграцій­них процесів з Європою, реформування економіки, впроваджен­ня ринкових відносин тощо поставили нові вимоги до освіти у XXI ст. Вона має бути пріоритетною, безперервною і різноманіт­ною, нести гуманістичні цінності, використовувати нові техно­логії навчання, бути всеохоплюючою та інформатизаційною, за­безпечувати саморозвиток особистості.

У зв'язку з цим у державі розпочато роботу зі створення нової законодавчої і нормативної бази національної освіти. Важ­ливою віхою на шляху розбудови національної системи освіти було прийняття І з'їздом освітян України 24—25 грудня 1992 р. Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI сто­ліття). Цей документ було затверджено Кабінетом Міністрів України та підписано Президентом. Він окреслив такі конкретні завдання та основні шляхи реформування освіти:

- створення в суспільстві атмосфери загальнодержавного, всенародного сприяння розвиткові освіти, неухильної турботи про примноження інтелектуального та духовного потенціалу нації, активізація зусиль усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної цивілізації, залучення до розвитку освіти всіх державних, громадських, приватних інституцій, сім'ї, кожного громадянина;

- подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та національного нігілізму, відірваності освіти від на­ціональних джерел;

- забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресив­них концепцій, запровадження в навчально-виховний процес су­часних педагогічних технологій та науково-методичних досяг­нень;

- відхід від засад авторитарної педагогіки, що утвердилися в тоталітарній державі і спричинили нівелювання природних задатків і можливостей, інтересів усіх учасників освітнього-про­цесу;

- підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищен­ня їхнього професійного та загальнокультурного рівня;

- формування нових економічних основ системи освіти, ство­рення належної матеріально-технічної бази;

- реорганізація наявних та створення навчально-виховних закладів нового покоління, регіональних центрів та експеримен­тальних майданчиків для відпрацювання та відбору ефектив­них педагогічних інновацій та освітніх модулів;

- радикальна перебудова управління сферою освіти шля­хом її демократизації, децентралізації, створення регіональних систем управління навчально-виховними закладами;

- органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-до­слідних установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків пе­дагогів-новаторів, громадських творчих об'єднань у навчально-виховному процесі;

- створення нової правової та нормативної бази освіти.

Однак які б реформи і модернізації не проводилися, які б науково обґрунтовані шляхи перебудови не намічалися, усі вони в кінцевому рахунку замикаються на вчителі. Тому що не існує чудодійних систем. Існує вчитель, озброєний прогресивною системою, сформований як творча, соціально активна особистість, що вміє нешаблонно мислити, професійно діяти, створювати суспільні цінності. Школа - жива клітинка суспільного організму, а вчитель - її ядро. Його основним завданням є навчити, виховати розвинуту особистість, яка б вільно володіла предметом і могли знайти вихід із будь-якої складної ситуації.

«Справжній учитель за всіх часів зберігав неповторність своєї особистості, збагачуючись із невичерпних джерел загальнолюдських цінностей. Вірний своєму суспільному покликанню, він виявляє високоморальний приклад практичної дії, установлює гуманістичні принципи добра і справедливості, кріпить духовний зв'язок поколінь. Ріст масштабів і динамізм соціальних перетворень постійно загострюють вимоги до вчителя, ускладнюють його задачі.

В умовах перехідного до ринкових відносин періоду все більш необхідним є вивчення і удосконалення саме економічної теорії. Країна потребує висококваліфікованих спеціалістів, новітніх розробок і досягнень. Тому введення курсу „Основ економіки” в шкільні програми безумовно підвищує можливості соціальної адаптації молоді в нашому бурхливому суспільстві.

Саме тому мною була обрана тема курсової роботи „Фінансові установи та їх функції”. Адже фінансові установи, зокрема комерційні банки, надзвичайно потрібні для нормального фінансування економічної системи. Їхньою головною функцією є забезпечення збереження вкладів, створення джерел кредитування, надання інших фінансових послуг. Національнирй же банк країни надає банківські послуги комерційним банкам і стежить за їхньою діяльністю, виконує роль банку, що обслуговує потреби уряду.

Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та їх вплив на процес навчання.

Викладання економічних дисциплін спрямоване на досягнення певної мети, виходячи з сьогодення. В загальних рисах викладання економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше орієнтування людини в ринковій економіці. Викладання економічних дисциплін в загальноосвітніх школах досить важке, тому що існує обмежувальний фактор сприйняття – вік. Виділяють такі основні вікові освітні групи:

-Дошкільна

-Початкова школа (1 – 4 класи )

-Основна школа ( 5 – 9 класи )

-Старша школа ( 10 – 11 класи )

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--