Реферат: Використання природних ресурсів суб єктами господарювання на праві власності

Оскільки відтворення відновних природних ресурсів відбувається повільніше, ніж їх споживання, з одного боку, а невідновні ресурси перетво­рюються на форми, непридатні для подальшої експлуатації через значну розсіяність потрібних елементів або нову хімічну структуру, — з іншого, то відбувається вичерпність багатьох природних ресурсів.

Ще до недавнього часу людство вважало природні ресурси невичерп­ними, а тому прагнуло взяти від природи якнайбільше, нічого не віддаю­чи. Нині переконалися, що практично невичерпних ресурсів, крім соняч­ної енергії та космічного випромінювання, теплоти земних надр, сил гра­вітації та обертання Землі, енергії вітру, припливів і талої води, у природі більше не існує. Умовно невичерпними поки що, па даному етапі розвитку суспільства, можна вважати загальні запаси кисню в атмосфері та води в гідросфері. Однак через нерівномірний розподіл та антропогенне забруднення вже нині в окремих районах Землі відчувається гостра їх нестача, особливо чистої питної попи.

Вичерпні — це ресурси, кількість яких невпинно зменшується відповід­но до їх добування або вивчення з природного середовища, їх, у свою чергу, поділяють на відновні (чисте повітря, вода, родючі ґрунти, рослин­ність, тваринний світ) і невідновні (мінеральні ресурси). Мінеральна си­ровина належить до невідновних ресурсів, і найголовніші з них (вугілля, нафта, природний газ, залізо, манган, поліметали) нині вичерпані або майже вичерпані.

У господарській діяльності ресурси поділяють щодо використання І їх у сфері матеріального виробництва та невиробничій сфері. Ресурси мате­ріального виробництва — це промислові і сільськогосподарські. Ресурси невиробничої сфери — це ресурси прямого й непрямого споживання. З практичною метою ресурси кожного класу поділяють па дрібніші гру­пи. Так, промислові ресурси — на енергетичні (нафта, вугілля, природ­ний газ), ресурси для металургійної промисловості (залізна, манганова, титанова руди тощо), сировину для одержання предметів безпосередньо­го споживання (деревина) та продуктів харчування (гриби, фрукти, ягоди та інші дари ланів, садів, городів і лісів).

Біосфера Землі є замкненою системою з відносно сталою масою і обмі­нюється з космічним простором лише енергією. Тому людство мас врахо­вувати її здатність самовідтворювати свою біопродуктивність та вичерп­ність запасів невідновних ресурсів. Потрібно економію і раціонально ви­користовувати природні ресурси, свідомо відмовившись від надлишків. Подальший розвиток життя па Землі залежить від наявності природних ресурсів, простору для життя і об'єктів для задоволення культурних та інших потреб.

Грудки ресурсів (енергетичні, газово-атмосферні, водні, грунтово-геологічні, біологічні, кліматичні, рекреаційні, антропно-екологічні, інформаційні, простору і часу) і види ресурсів (більше 76 компонентів) утворюють інтегральні і комплексні сукупності.

Оскільки практично всі елементи природи так чи інакше використовуються чи можуть бути використані людиною (потенційні ПР), Л.Г.Мельник вважає, що більш вірним розглядати ПФ за їх відношенням до виконуваних функцій: якщо природній фактор розглядаються при їх використанні у суспільному виробництві, доцільно застосовувати термін природні ресурси; якщо ПФ виконують екологічні, фізіологічні і соціальні функції - термін природні

Крім національних природні ресурси, які повністю знаходяться під суверенітетом тієї або іншої країни, існують багатонаціональні ПР, тобто ресурси прикордонних рік, мігруючих тварин і птахів, внутрішніх морів і озер, на берегах яких проживають народи різних країн. Існують і міжнародні ПР, що є загальним надбанням (ресурси Світового океану за межами територіальних вод, атмосферного повітря, Антарктиди і Космосу); тобто природоохоронні проблеми не знають національних кордонів.

Нова система владно-господарських відносин в сфері ПК повинна передбачити поєднання форм власності па об'єкти природно-ресурсний потенціал:

- загальнонародної - па стратегічні природні об'єкти національного значения;

-державної - на об'єкти ПР, що мають державне значения і масове поширення на всій

- території України; Ч? колективної (в т.ч. регіональної, територіальної і комунальної) на природні об'єктиі ресурси, що передаються у власність колективам для організації їх використання,

- відтворювання і охорони у відносно обмежених масштабах за тканими ринковихвідносин;

- індивідуальної (в т.ч. приватної) - на окремі природні об'єкти місцевого значення.

Б.В. Буркинськтий і ін. (1999) виділяють такі природні об'єкти: водні об'єкти; об'єкти корисних мінерально-сировинних копалин; об'єктні геологічного середовища; об'єкти земельних ресурсів; об'єкти лісових ресурсів; об'єкти біологічних ресурсів. Крім того, виділяються основні структурні складові і елементи природних об'єктів.

Єдиної класифікації ПР немає. Зазвичай ПР поділяються на невичерпні (сонячна енергія, вітер, вода, приплив) і вичерпні; останні в свою чергу поділяються на поновлювані (чисте повітря, прісна вода, родючий ґрунт, рослини і тварини) і непоповлювані (викопне паливо, металева і неметалева сировина) ресурси. Найбільш повною представляється класифікація М.Ф. Реймерса. Згідно з цією класифікацією ПР диференціюються за такими ознаками:

1) за джерелом і місцеположенням;

2) за швидкістю вичерпання: швидко вичерпні і повільно вичерпні;

3) за можливістю самопоновлювання і культивування: поновлювані і непоновлювані, тобто здатні або нездатні до самопоновлювання за строки, ІІорівняні з термінами їх споживання (рослинність, вода в річці, грунтові води - поновлювані ПР, а мінерали, гірські породи, горючі корисні викопні-непоновлювані);

4) за темпами економічного заповнення - за рахунок пошуку нових джерел або нових технологій, тобто які можуть або не можуть бути відшкодовані для економічних потреб: поправні або відшкодовані і непоправні або невідшкодовані (дефіцит вуглеводневої сировини, заліза і марганцю на суші можна компенсувати освоенням залізисто-марганцевих конкрецій на дні океанів);

5) за можливістю заміни одних ресурсів іншими: заміни! (метали-керамікою, пластмасою) і незамінні (оптимальний для дихання склад атмосферного повітря).

2. Планування використання ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

1. Екологічно-економічна класифікація природних ресурсів

Еколого-економічна класифікація природних ресурсів дозволяв ви­ділити у їх складі групи, які характеризуються близькими еколого-економічними умовами відтворення і використанні; спрямовувати приро­докористування на досягнення максимального еколого-економічного ефекту. Иона здійснюється з урахуванням таких факторів: призначання природних ресурсів, особливостей державного регулювання природокористування, еколого-економічної доступності використання окремих компо­нентів природних ресурсів, особливостей відтворення природних ресур­сів та ін.

Залежно від призначення природні ресурси поділяють на такі гру­пи: атмосферне повітря, мінеральні, рослинні, земельні, тваринні, водні, рекреаційні. Атмосферне повітря - це один з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища, який включав весь повітряний басейн, що оточує Землю. Це однин з компонентів приро­ди, що не втримується вмежах національних кордонів і здатний перемі­шатися в межах атмосфери Землі. Відповідно неякісне забруднено атмо­сферне повітря прилеглих до України країн забруднює но лише їх тери­торії, а й територію нашої держави, що необхідно врахувати при плану­ванні охорони атмосферного повітря і проведенні міжнародної політики в галузі природокористування.

Мінеральні ресурси - це та частина, природних ресурсів, яка до­бувається з надр Землі і використовується в промисловості. Залежно від призначення мінеральні ресурси поділяють на такі групи: паливно-енергетичні, рудні, природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, гідромінеральні ресурси. Паливно-енергетичні мінеральні ресурси використовуються голошиїм чином ніс енергоносії. До них включають нафту, вугілля, олонці, природний газ тощо. Рудні мінеральніресурси використовується головним чином для виплавлення металів івиготовлення інших мінералів. До них можна відносити залізні. Марганцеві ат свинцево-цинкові руди, золото, срібло тощо. Природні будівельні матеріали і нерудні корисні копалини включаютьмармур, агат, гірський кришталь, пісок тощо. Гідромінеральні ресурси - це частина мінеральних ресурсів, ліси продетоплоїш водами,що добуваються з надр землі (підземні прісні води, мінеральні води).

Природні рослинні ресурси - це сукупність рослинності, яка росте на суші іу водному середовищі. До природних рослинних ресурсів включають - рослинність лісів, чагарників, , пустиш, степів, фриганогподібних напівчагарників, луків, боліт, солончаків, озер, річок, морів і океанів.

У складі природних ресурсів особливе місце займають лісові.У літературі неправомірні розглядають лісові ресурси в цілому якскладову частину рослинних. Лісові ресурси включають лісову рослинність (та її корисні функції - рекреаційні, захисні тощо) і лісовий тваринний світ і його продукти. Відповідно до рослинних ресурсів може бути піднесена лише лісова рослинність без лісових тварин, які с часткою тваринних ресурсі її. У цілому лісові ресурси доцільно розглядати лк окремий специфічний компонент природи,який складається з лісової рослинності і лісових тварин, органічно взаємозв’язаних між собою умовами відтворення.