Реферат: Використання промислових технологій в м. Рівне

2. Дослідно-виробничі майстерні НУВГП (столярна майстерня)

Механічна технологія. Різання, фрезерування, шліфування. Види станків.

Деревина. Види виробів. Сортамент прокату.

Оформлення розділу, схем процесів

4 - й день Об 'єкт: “Рівне-Борошно"

Технологія борошномеління.

5-й день Складання звіту і заліку.

Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій

На сьогодні персонал підприємства складає менше 100 чоловік. До економічного спаду на підприємстві працювало 2500 чоловік.

Підприємство складається з таких підрозділів:

цех по виготовленню залізобетонних виробів;

бетонозмішувальний цех;

арматурний цех;

транспортний цех;

електроцех;

склад готової продукції.

Вся продукція виготовляється згідно з технологічною документацією. Якість продукції перевіряється відділом технічного контролю та лабораторією. Споживачами продукції є: підприємства і організації міста, району, області, індивідуальні замовники.

РЗЗВіК виготовляє продукцію для будівельних робіт, яку поставляє в різні куточки рівненської області. Сировину для роботи транспортує: цемент із Здолбунова, пісок з Хмельницької області, щебінь - Єнакієво, використовуючи при цьому залізничні сполучення.

Продукцією заводу є плити перекриття, парканні плити, перемички, кришки на люки, каналізаційні круги, подушки, блоки, балки тощо. Отже, будівельні матеріали - це штучні продукти, в основі одержання яких лежать певні хіміко-технологічні процеси.

РЗЗВіК працює з бетонами, тобто штучними каменеподібними матеріалами, що являють собою раціонально підібрану затверділу суміш в’язучих заповнювачів, води або інших затворювачів та необхідних добавок. Завод спеціалізується в основному на конструкційних бетонах.

Будівельно-технічні властивості бетонів залежать від якості висхідних компонентів та їх співвідношення в бетонній суміші. Компонентами бетону є цемент, вода, щільні заповнювачі та дрібні заповнювачі й крупні.

Для замішування бетонної суміші використовують звичайну питну воду або технічну зворотну та природну мінералізовану воду. Водневий показник (рН) не повинен бути меншим 4 і більше 12,5.

Щільні заповнювачі - це заповнювачі з густиною зерен понад 2г/см. Дрібним заповнювачем служить пісок - природна або штучна мінеральна суміш зерен розміром від 5 до 0,15 мм.

На дещо крупного заповнювача (в нашому випадку щебеню), що утворює жорсткий каркас бетону, припадає приблизно 50% від усієї його маси. Максимальний розмір крупного заповнювача не повинен перевищувати ¼ мінімального перерізу конструкції.

Загальна схема технології виробництва будівельних матеріалів на РЗЗВіК включає транспортування сировини до підприємства, підготовку робочої суміші та її обробку, формування виробів, їх обробку до отримання потрібних якісних показників. Готові вироби транспортують на склад готової продукції, де їх зберігають і згодом відправляють споживачу.

Первинним етапом технологічного процесу на заводі є змішування сировини, утворення шихти. В основному компоненти для майбутнього виробу змішують за допомогою барабанних змішувачів. Ефективність змішування можна характеризувати ступенем однорідності суміші. Із добре змішаної суміші заданого складу формуються будівельні вироби, що мають визначені геометричну форму й розміри, а також потрібні властивості. Найхарактернішим для технології будівельних матеріалів на даному заводі є застосування такого способу формування як лиття. Цей спосіб полягає у заповненні відповідного об’єму сировиною сумішшю та її ущільнення під дією сили тяжіння частинок.

Сформовані вироби надходять на теплову обробку, щоб надати виробам у результаті фізико-хімічних перетворень потрібних властивостей. На РЗЗВіК використовують для цього тепловологісну обробку.

Тепловологісна обробка - це обробка, при якій у нагрітому матеріалі зберігається волога. Як теплоносії при цьому використовують пару?

Теплоносій, що контактує з поверхнею матеріалу, обмінюється з ним теплотою і масою. Цей процес називається зовнішнім тепло - і масообміном. Тепло - і масообмін між поверхнями матеріалів і внутрішніми шарами матеріалу називається внутрішнім.

Режим пропарювання характеризується трьома періодами: підвищення температури, ізотермічне витримування і охолодження виробів. Підвищення температури в матеріалі спричинює температурні та вологісні градієнти. Температурні напруги від розширення компонентів в суміші та зовнішніх шарів виробу разом з вологісними напругами від набрякання призводять до створення у структурі матеріалу складнонапруженого стану.