Реферат: Використання радонових напівван в комплексному відновлювальному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку
Тривалість перебігу основного та супровідних захворювань у всіх пацієнтів була більше 10 років. Чверть хворих перенесли в минулому інфаркт міокарда, 15,0 % осіб — гостре порушення мозкового кровообігу.
При огляді у всіх пацієнтів виявлено наявність змін з боку шкіри у вигляді підвищеної сухості, її мацерації та гіперкератозу. У 70,7 % хворих наявне підвищення маси тіла, у 42,7 % — ожиріння при середніх значеннях індексу маси тіла (30,8±0,46) кг/м2 , що свідчить про підвищений атерогенний потенціал хворих, який сприяє порушенням, в першу чергу, ліпідного обміну.
Ознаки коронарної недостатності на ЕКГ в спокої реєстрували у 66,2 % хворих, а збільшення тривалості електричної систоли серця — у всього контингенту обстежених.
Стан серцево-судинної системи характеризувався наявністю у всіх досліджуваних хворих дисфункції міокарда у вигляді помірної дилатації і збільшення маси міокарда лівого шлуночка одночасно з порушенням його скорочувальної функції, виразність якої була найбільшою в осіб із супровідною артеріальною гіпертензією.
Всі пацієнти ІІ підгрупи у віці (67,1±1,6) років хворіли на атеросклеротичний варіант артеріальної гіпертензії, яка мала переважно систолічний характер. У третини хворих інтракардіальна гемодинаміка свідчила про ранні доклінічні ознаки знесилення насосної функції серця. У 28,0 % осіб спостерігалися клінічні ознаки серцевої недостатності. У всіх представників цієї групи відмічено порушення церебрального та периферичного кровообігу. Так, у більшої частини осіб з ІХС спостерігали вихідний гіпотонічний тип РЕГ та ознаки міжпівкульової асиметрії мозкової гемодинаміки.
Більшість осіб ІІІ підгрупи віком (65,9±1,5) року хворіли на деформуючий остеоартроз крупних суглобів (колінні, тазостегнові, плечові). У половини з них виявлялися клініко-лабораторні ознаки синовіту. Аналізуючи показники мінерального обміну, встановлено вірогідне збільшення вмісту кальцію, неорганічного фосфору і активності лужної фосфатази (Р<0,01).
У пацієнтів ІVпідгрупи віком (66,9±2,2) року виявили цукровий діабет ІІ типу з порушеннями вуглеводного і ліпідного обмінів із вірогідними гіперхолестеринемією, гіпертригліцеридемією і гіперглікемією (Р<0,001).
Першою дію радону сприймає шкіра пацієнта, тому, порівнюючи процеси терморегуляції і термореактивності шкіри до та після лікування, виявили, що асиметрія температури була найбільш виражена на нижніх кінцівках, особливо у пацієнтів із супровідним цукровим діабетом ІІ типу, і відмічена у 93,4 % обстежених осіб.
В результаті проведеного лікування у всіх хворих на ІХС основної і контрольної груп покращився загальний стан. Радонові напівванни хворі похилого віку клінічно переносили добре. Вже після першої процедури у них покращувалися настрій і сон. У більшості осіб зменшилися частота та інтенсивність нападів стенокардії (рис.1).
Рис.1. Динаміка клінічного стану хворих на ІХС похилого віку основної та контрольної груп в результаті комплексного відновлювального лікування
Примітка: * — статистична значущість зміни показників при р ≤ 0,05.
Разом із цим, у 61,0 % хворих основної та у 50,0 % осіб контрольної груп знизилася доза вживання нітрогліцерину (Р<0,05) , у 77,0 % та 41,0 % пацієнтів основної та контрольної груп зменшились задишка та серцебиття (Р<0,05). У вірогідно більшої кількості хворих основної групи (77,0 %), порівняно з контрольною (41,0 %), спостерігалося зменшення задухи та зникнення периферичних набряків (30,0 % осіб основної та 16,7% контрольної групи, Р<0,05), що супроводжувалося підвищенням толерантності до фізичних навантажень (90,0 % осіб основної та 41,0 % контрольної групи, Р<0,05).
Особливу увагу привертає той факт, що лише у 5,0 % хворих основної групи, порівняно з 15,0 % хворих контрольної групи (Р<0,05), спостерігали побічну дію медикаментозних препаратів, що свідчить про суттєві переваги використання саме радонових напівванн у даної категорії хворих.
Зміни показників ЕКГ після курсового лікування хворих похилого віку на ІХС вірогідно підтвердили (Р<0,001) позитивну врівноважену динаміку. Ступінь виразності симптомів хронічної коронарної недостатності на ЕКГ відповідав тяжкості клінічних ознак ІХС, що проявилося зникненням або значним зменшенням вихідних проявів ішемії міокарда, збільшенням амплітуди низьковольтажних зубців Т, і становив 92,3 і 88,6 % обстежених основної і контрольної груп відповідно.
У всіх хворих основної і контрольної групи покращилася скорочувальна здатність міокарду. Позитивна динаміка гемодинамічних параметрів була більш значущою у хворих першої підгрупи основної групи, при порівнянні зі змінами у хворих на ІХС із супровідною патологією та у осіб контрольної групи.
Ефект від отриманого лікування із застосуванням радонотерапії позитивно позначився на всіх типах центральної гемодинаміки.
Так, у хворих на ІХС із вихідним гіперкінетичним типом кровообігу показники серцевого викиду знизилися. У осіб із вихідним еукінетичним та гіпокінетичним типами кровообігу даний показник зріс. При цьому середні значення серцевого викиду зросли значно більше у хворих з гіпокінетичним типом гемодинаміки, порівняно з динамікою в осіб з еукінетичним типом кровообігу. Отримані дані підтверджують можливість нормалізуючого впливу радонових напівванн на систему кровообігу у хворих похилого віку.
Після проведеного лікування у хворих на ІХС покращився функціональний стан мозкового кровообігу. При цьому у вірогідно більшої кількості хворих основної групи, порівняно з контрольною зменшились ознаки гіпотонічного типу кровообігу та його міжпівкульової асиметрії, що свідчить про позитивну перебудову порушеного функціонального стану мозкового кровообігу в осіб похилого віку з ІХС після застосування радонових напівванн.
Після курсу лікування радоновими напівваннами покращився стан терморегуляції. Інтегральний коефіцієнт терморегуляції знизився на 18,0 % у осіб основної та на 8,9 % — у хворих контрольної групи (Р<0,01).
Особливістю реакції механізмів терморегуляції у осіб основної групи, порівняно з контрольною, є статистично більш значуще зниження коефіцієнту терморегуляції ніг, що свідчить про обґрунтованість вибору методу бальнеотерапії, позитивну дію радону на стан мікросудин та покращання периферичної гемодинаміки у хворих похилого віку. Ці дані дозволяють вважати, що проникнення радону через шкіру вирівнює термоасиметрію і нормалізує термоактивність, позитивно впливаючи на серцево-судинну систему.
Після радонотерапії зросли показники фізичної працездатності у обстежених осіб з ІХС.
Вірогідно збільшилась опірність порогового навантаження (Р<0,05), споживання кисню на 1 кг маси тіла (Р<0,05). У осіб основної групи ці дані обґрунтовують виражений тренувальний вплив радонових напівванн на рівень фізичної працездатності й коронарний резерв серця. Доведено стійкий паралелізм у збільшенні фракції викиду, характерний для всіх обстежених осіб основної групи. Одержані дані свідчать про перебудову, яка лежить в основі тренувальної дії радонових напівванн на стан серцево-судинної системи і сприяє більш економічній та ефективній роботі серця, що формує адекватну реакціюна вплив бальнеологічного фактора.
Включення в комплексне відновлювальне лікування радонових напівванн покращувало клінічний стан у всіх хворих на ІХС із супровідною артеріальною гіпертензією.
Слід зазначити, щопри надходженні хворих до лікарні показникиартеріального тискуперевищували індивідуальну для кожного з них норму.
Після лікування у вірогідно більшої кількості хворих основної групи, порівняно з динамікою у осіб контрольної групи, зникли головні болі та покращився сон, зменшилась інтенсивність запаморочень, проявів задухи, зникли периферичні набряки (Р<0,05).
Рівень середньодобового систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих даної групи знизився незначно. Водночас, рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) знизився на 11,2 % в основній групі хворих і на 7,6 % — у осіб контрольної групи (Р<0,05), що характерно як для гемодинамічних реакцій систолічної атеросклеротичної гіпертензії у осіб похилого віку, так і для розробленого варіанта лікування з використанням радонових напівванн. На третій день перебування в лікарні на фоні дотримання дієти, режиму харчування та фізичних навантажень у 2/3 осіб основної та контрольної груп нормалізувалися ранкові показники артеріального тиску. При цьому у 79,5 % хворих основної групи (у 20,0% осіб контрольної групи) вихідне підвищене значення артеріального тиску знизилось в перші 3 дні перебування в лікарні (Р<0,05) (рис. 2.).
В результаті курсового лікування на фоні зниження підвищених показників артеріального тиску покращився стан скорочувальної здатності міокарда у спостережуваних хворих. Саме у хворих ІІ підгрупи спостерігалось зменшення виразності тахікардії. Так, у хворих, що отримували радонові напівванни, частота серцевого ритму змінилась від (76,5±5,1) до (61,6±5,1) уд/хв, а у осіб контрольної групи — від (81,7±4,4) до (77,5±5,1) уд/хв (р<0,05). Ці зміни супроводжувалися зростанням рівня кінцевого систолічного та діастолічного об’ємів та фракції викиду лівого шлуночка з імовірною різницею у пацієнтів основної та контрольної груп.
Рис. 2. Нормалізація підвищеного артеріального тиску у хворих з ІХС та артеріальною гіпертензією на 3-й день надходження до лікарні. * — статистична значущість зміни показників при Р≤0,05
Змінились і показники терморегуляції у всіх пацієнтів з ІХС та артеріальною гіпертензією. У осіб основної групи, порівняно з контрольною, більш виразно знизилися значення коефіцієнта терморегуляції ніг та інтегрального коефіцієнта терморегуляції, що свідчить про те, що радонові напівванни у даного контингенту хворих також позитивно впливають на периферичні ланки регуляції кровообігу за рахунок особливостей проведення бальнеопроцедури та реакцій відповіді хворих із клініко-інструментальними ознаками декомпенсації кровообігу.