Реферат: Використання творчої спадщини В О Сухомлинського для розбудови національної освіти

Важко уявити собі місцеве періодичне видання, яке б не зацікавили такого роду якісні матеріали, підготовлені і підписані учнями місцевої школи.

У свою чергу, чітка і проста постановка вчителем завдання здатна зробити чудеса з учнем. Для того щоб зрозуміти, як робляться статті, у нього відразу ж виникне бажання не тільки прочитати в оригіналі твори тих, кого друкують і читають, а і потреба знайти, попрацювати з текстами, розібратися і зрозуміти, як дописувачі зауважують, бачать проблеми, будують сюжет, про що оповідають. Як тут не проаналізувати тему, образи героїв?

Завдяки чому автори утримують інтерес читача і як застосувати ці прийоми в себе? З чого вони починають і чим закінчують розповіді? Як будуються пропозиції в порівнянні з моїми? Які той чи інший автор підбирає слова, як розставляє їх, і які з них могли б підсилити мій рукопис? Такі і подібні їм питання змусять учнів зовсім по-іншому дивитися на більшість творів, додадуть зміст самому процесу їхнього вивчення, наповнять щирим змістом уроки літератури.

Тоді при вивченні тієї ж теми «Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко» у деяких учнів з'явиться необхідність не тільки знайти, вивчити першоджерело, а і побувати хоча б на одній із зустрічей поетеси з читачами, поспілкуватися безпосередньо з письменником-сучасником. Чи якщо зацікавлять твори Д.Павличка і виникнуть питання, то і написати йому листа.

Звичайно, усю цю роботу неможливо уявити без допомоги вчителя літератури, який сам повинен у всьому цьому добре розбиратися.

Очевидно, що однією на всіх «вічною» темою «Як я провів/провела літо» тут вже ніяк не обійтися. Учителю літератури треба мати десятки тем, які можна було б «підкидати» учням.

Зрозуміло, реалізувати всі ідеї в рамках відведеного програмою часу не удасться. Як учителям фізкультури, керівникам гуртків художньої самодіяльності, керівнику дипломних проектів, так і вчителю літератури буде потрібно для цього додатковий час.”

Керуючись міркуваннями такого роду, в нас зав’язалося цікаве листування з Григорієм Вишневим. Він рецензує наші переклади, вірші, оповідання. А в школі з’вилася ціла електронна бібліотека творів місцевих авторів.

Нещодавно взялися за переклад відомої книги американського бізнесмена, педагога Маршала Брайна „Підліткам про світ дорослих”. По закінченні перекладу книга буде поміщена в Інтернеті з фотографією перекладача.

Така діяльність допомагає розкрити душу дитини, її талант, окрилює, приносить радість першого успіху і творчої праці. Як писав Сухомлинський: „Почуття володаря знань пробуджуються в учня найсильніше тоді, коли він безпосередньо щось досліджує, відкриває, коли учень схоплює конкретні факти, явища.”

Сьогодні ідеї Сухомлинського не популяризуються і не підносяться так, як би того хотілось. Вчителі глибоко не проникаються його творчістю, мало впроваджують її в практику. Він є пропагандистом особистості, любові і добра, оберегом наших національних святинь. Ми ж ще не можемо відійти від домінуючої ролі колективу, авторитарної педагогіки. Тому так важко нам дається Сухомлинський.

Думаю, якби Василь Олександрович жив у наш час, то книга „Сто порад учителеві” збагатилася б на ще одну пораду, на мій погляд, дуже і дуже важливу: „Ділові якості громадянина незалежної республіки потрібно виховувати з самого рання. Багатою державу роблять багаті, високоідейні люди. Їх потрібно виховувати спочатку в сім’ї , а потім в школі, жодного дня не забуваючи про це”.

На одному з семінарі директорів шкіл та їх заступників я спробував підняти це питання та зіткнувся з нерозумінням і хибним баченням дійсності. А виною всьому – консерватизм поглядів, небажання проникнутися проблемою. Мене звинуватили в тому, що духовність я підміняю гендлярством, що піддався впливу Заходу. Та я не розглядаю гроші і духовність як антагоністичні поняття. Навпаки, гроші роблять духовну людину сильнішою, вагомішою, потрібною суспільству.

В нашому селі сто років тому жив Демченко, київський професор медицини, людина досить багата. Багатство було нажите чесною корисною для людей працею. На свої кошти заснував і утримував дендропарк небувалої краси. Коли прийшли до влади ті, хто прославляли бідність, від дендропарку залишилися лише хащі, зникла бібліотека, картинна галерея. Те ж саме сталося в сусідньому селі Ярошівці з безцінним надбанням світоча української культури Василя Горленка. Та хіба тільки в нас! Згадайте відому на весь світ династію Симиренків, які не лише будували заводи, вирощували сади, а за свої кошти видали „Кобзаря”. Що маємо тепер? Останній з родини Симиренків був знищений. Заводи стали, сади вирубали.

Чи підніметься на ноги коли-небудь Україна, коли ми, педагоги, будемо сповідувати псевдо духовність?

Своїм учням я кажу так: „ Люди з давніх-давен намагалися вгадати своє майбутнє: зверталися до чаклунів, гадали на картах, читали гороскопи, забуваючи про те, що найкращий спосіб вгадати своє майбутнє – збудувати його самому.

Отже, майбутнє потрібно не вгадувати, а будувати.

Потурбуйтеся про своє майбутнє зараз – в ньому Вам доведеться прожити решту свого життя . Крім Вас ніхто цього не зробить.

Ви, і лише Ви є конструктором і будівничим свого майбутнього.

Почніть робити це зараз, інакше буде пізно.

В першу чергу подумайте про свою роботу.

Про роботу

Ваша робота повинна подобатися Вам та давати хороший прибуток. Вона повинна також приносити користь іншим людям та природі. 500 гривень на місяць – це добре, але ліпше - 1000, ще ліпше - 2 000. Думаєте, це не для Вас? Помиляєтеся. Ви матимете таку роботу. Не запізніться лише потурбуватися про неї заздалегідь.

Хороша робота - для хороших робітників .

Погана – для поганих. Хто не потурбується про неї заздалегідь, той може взагалі залишитися без роботи.

Перш за все, придивляйтеся до всього. Визначтеся, яка справа Вам подобається, яка – ні. Дізнайтеся, на якій роботі можна заробляти більше грошей. Зробіть це якнайшвидше, щоб мати більше часу на підготовку до роботи. Ви маєте стати хорошим робітником. Без тривалої підготовки Ви ніколи таким не станете, а отже, ніколи її не матимете.

Про хорошого робітника

Хороший робітник:

-вміє робити багато такого, чого інші не вміють;