По-друге, у субкапсулярній і глибокій кірковій зонах тимуса одномісячних щурів неповна глобальна ішемія головного мозку частку деструктивних та апоптотичних тимоцитів підвищує, а в тримісячних – знижує.

Емоксипін у більшості випадків зменшував або усував вплив ішемії на відсотковий розподіл тимоцитів у субкапсулярній, глибокій кірковій зонах тимуса тварин обох вікових груп та мозковій зоні залози тримісячних щурів. Особливо вагомий корегувальний ефект препарат мав у глибокій кірковій зоні тварин обох вікових груп. У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп поруч із корегувальними мали місце нечисельні проішемічні ефекти препарату, а в медулярній зоні одномісячних щурів емоксипін не запобігав змінам, які спричиняє ішемія мозку.

Важливими показниками морфофункціонального стану будь-якої клітини є її морфометричні параметри. За результатами наших досліджень, неповна глобальна ішемія мозку в субкапсулярній зоні тимуса одномісячних щурів спричинила поодинокі зміни морфометричних показників лімфобластів, великих і середніх лімфоцитів, але найбільш суттєві зміни стосувалися малих нормальних та деструктивних тимоцитів. Емоксипін повністю або частково нормалізував більшість змінених ішемією параметрів, і, незважаючи на поодинокі випадки проішемічного впливу на показники стану лімфобластів, великих і середніх тимоцитів, корегувальні ефекти препарату значно домінували. У тримісячних щурів після неповної глобальної ішемії мозку мали місце зміни одного-двох із чотирьох досліджених морфометричних параметрів у популяції незмінених лімфобластів, великих, середніх і малих тимоцитів, деструктивних лімфобластів, великих і середніх лімфоцитів. Емоксипін також справляв хороший корегувальний ефект у класах великих, середніх та малих лімфоцитів як незмінених, так і деструктивних.

У глибокій кірковій зоні тимуса одномісячних щурів найвагоміших змін після неповної глобальної ішемії мозку зазнали морфометричні параметри незмінених та деструктивних середніх і малих тимоцитів, які емоксипін значною мірою нівелював або запобігав їх виникненню. У даній зоні залози тримісячних щурів на неповну глобальну ішемію мозку найбільшою кількістю змінених характеристик відреагували малі незмінені тимоцити, а емоксипін мав хороші корегувальні ефекти.

У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тварин обох вікових груп суттєвих змін зазнали морфометричні параметри незмінених великих, середніх та малих лімфоцитів. Постішемічні порушення параметрів великих незмінених лімфоцитів в одномісячних щурів емоксипін нормалізував, а в тримісячних – збільшив їх кількість. Препарат також поглибив вплив ішемії на стан середніх і малих тимоцитів в одномісячних щурів, а в тримісячних щурів постішемічні зміни середніх та малих тимоцитів усував або частково нормалізував. Отже, у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурів досліджених вікових груп препарат мав протилежно спрямований вплив, що свідчить про яскраво виражені вікові особливості його дії.

Найбільш принципові вікові відмінності реагування морфометричних параметрів тимоцитів на ішемію мозку виявлено в мозковій зоні тимуса. Вони стосувалися всіх досліджених класів лімфоцитів, але найвагомішими були для малих - жодних морфометричних порушень у тримісячних щурів не виявлено, зате в одномісячних щурів змін зазнали всі досліджені параметри цих клітин. Суттєві відмінності виявлено в цій зоні і щодо ефектів емоксипіну.

Сукупний аналіз денситометричних характеристик тимоцитів дозволив встановити, що неповна глобальна ішемія мозку в більшості структурно-функціональних зон тимуса тварин обох вікових груп знижує оптичну щільність майже всіх форм лімфоцитів. Виняток становили субкапсулярна зона тимуса тримісячних і глибока кіркова зона одномісячних щурів, де виявлено зростання цього показника. Уведення емоксипіну запобігало впливам ішемії на денситометричні параметри тимоцитів або значно зменшувало їх у всіх досліджених зонах тимуса незалежно від вікової групи тварин. Лише в субкапсулярній зоні тримісячних щурів емоксипін мав проішемічний вплив.

Швидкість диференціювання та викиду лімфоцитів у периферичну кров за різних патологічних станів регулюється за участю біогенних амінів залози через модифікацію їх синтезу, секреції та інактивації (Стручко Г.Ю. и др., 2001). Тому цілком імовірно, що зміни структури лімфоїдної популяції тимуса та морфометричних показників тимоцитів після ішемічно-реперфузійного ушкодження головного мозку можна пов’язати з порушенням стану катехоламінвмісних утворень залози.

Як видно з таблиці 3, конститутивна інтенсивність флуоресценції катехоламінів переважала в тимусі тримісячних щурів. На шостий день постішемічного періоду інтенсивність флуоресценції катехоламінів знизилася в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній зонах тимуса одномісячних та в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній та медулярній зонах залози тримісячних щурів. Після ішемії мозку інтенсивність флуоресценції катехоламінів залишилася вищою в усіх досліджених зонах тимуса тримісячних щурів. Емоксипін позитивно вплинув на постішемічні порушення функції катехоламінвмісних структур тимуса тварин обох вікових груп (табл. 3).

Таблиця 3

Інтенсивність флуоресценції катехоламінів у структурно-функціональних зонах тимуса щурів різного віку після неповної глобальної ішемії мозку на тлі уведення емоксипіну (М±m, n=10)

Група спостереження	Субкапсулярна зона	Глибока кіркова зона	Премедулярна зона		Медулярна зона
Одномісячні
Контроль	116±5,54	86,5±4,29	118±5,29	32,1±3,41
Ішемія	102±4,12*	25,6±1,49*	82,6±4,02*	29,4±2,14
Ішемія та емоксипін	121±7,42^	91,1±6,98^	109±4,45^	30,8±3,18
Тримісячні
Контроль	154±6,03	115±3,10	216±5,81	43,6±2,11
Ішемія	132±4,80*	82,0±2,98*	93,6±3,48*	35,2±2,45*
Ішемія та емоксипін	162±4,89^	102±4,48*^	188±6,20*^	28,3±2,20*^

Примітки: вірогідність змін стосовно показників у структурно-функціональних зонах тимуса: * - контрольних тварин відповідної вікової групи; - тварин відповідної вікової групи після ішемії

Повна нормалізація змінених показників відбулася в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній зонах тимуса одномісячних щурів та в субкапсулярній зоні тримісячних. У тимусі щурів останньої вікової групи зменшилося також збіднення катехоламінами премедулярної та глибокої кіркової зон. У моз?