Реферат: Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання

- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівників;

- безперервної роботи системи місцевої витяжної вен­тиляції та устаткувань (повітроприймачів та ін„), які видаляють шкідливі речовини, що є в повітрі, до гра-нично допустимих концентрацій та підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних просторах не менше 20% за об'ємом;

- наявності у зварювальному обладнанні пристроїв
припинення подавання захисного газу, у разі відключен­
ня чи зникнення напруги у зварювальному колі;

- наявності обмежувача напруги холостого ходу під
час ручного дугового зварювання змінним струмом.

- Обмежувач, виконаний як приставка, має бути зазем­лений окремим проводом.

(Замкненими просторами (приміщеннями) вважають­ся простори, обмежені поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджують вільному та швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг; важкодоступними просторами (при­міщеннями) слід вважати такі, в яких через малі роз­міри ускладнюється виконання робіт, а природний по­вітрообмін недостатній.)

Забороняється провадити електрозварювальні
роботи під час дощу та снігопаду за відсутності намету
над електрозварювальним обладнанням та робочим міс­
цем електрозварювальника.

Над переносними і пересувними електрозварювальни­ми установками, які застосовуються на відкритому по­вітрі, мають бути споруджені намети з негорючих мате­ріалів.

В разі виконання електрозварювальних робіт
у виробничих приміщеннях робочі місця зварювальників
мають бути відокремлені від інших робочих місць та
проходів негорючими екранами (ширмами, щитами) з
висотою не менше 1,8 м.

Під час зварювання на відкритому повітрі такі ого­рожі слід ставити у випадку одночасної роботи декіль­кох зварювальників поблизу один від одного та на діль­ницях інтенсивного руху людей.

Блектрозварювальники, які працюють на ви­
соті, повинні мати спеціальні сумки для електродів та
металеві негорючі ящики для збору недогарків. У пост­
ійних та тимчасових місцях проведення електрозварю­
вальних робіт мають бути встановлені металеві ящики
для збору недогарків. Розкидати недогарки забороня­
ється.

Під час електрозварювальних робіт у вогких
місцях зварювальник повинен стояти на настилі із су­
хих дощок або на діелектричному килимку.

У разі будь-якого відлучення з робочого місця
зварювальник повинен вимикати зварювальний апарат.

Під час електрозварювальних робіт зварю­
вальник та його підручні повинні користуватись індив­
ідуальними засобами захисту:

- захисною каскою із струмонепровідних матеріалів. Каску слід зручно сполучувати з щитком, який служить для захисту обличчя та очей. Захисні щитки повинні бути відповідними до вимог ГОСТ 12.4.035;

- захисними окулярами з безкольоровим склом для
оберігання очей від осколків та гарячого шлаку під час
зачищення зварених швів молотком чи зубилом;

- рукавицями, рукавицями з крагами або рукавичка­
ми з негорючих матеріалів з низькою електропровідні­
стю.

Працівники повинні бути проінструктовані про шкід­ливий вплив на зір та шкіру ультрафіолетових та інфра­червоних променів, що виділяються під час електрозва­рювання.

Особи, які виконують електрозварювання або присутні при цьому , за появи болю в очах повинні негайно звернутися до лікаря.

Під час зварювальних робіт в умовах підви­щеної небезпеки враження електричним струмом (зварю­вання у резервуарах та ін.) електрозварювальники, крім спецодягу, повинні забезпечуватись діелектричними ру­кавичками, галошами або килимками і у разі дотику до холодного металу — наколінниками та наплічниками.

Роботи в електроустановках, пов'язані з підійманням на висоту

До робіт на висоті і верхолазних робіт допус­
каються навчені особи, стан здоров'я яких має відпов­
ідати медичним вимогам, встановленим для даних видів
робіт («Положення про медичний огляд працівників пев­
них категорій»).

Працівники, які виконують верхолазні роботи, по­винні мати відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.

До самостійних верхолазних робіт допускаються осо­би віком не молодші 18 років, які мають стаж верхо­лазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого. Робітники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених спеціалістів, призначених наказом керівни­ка підприємства.

Працівники мають бути навчені безпеці праці до по­чатку виконання верхолазних робіт.

Драбини, риштування, помости, кігті, лази та
інші пристосування, що застосовуються для виконання
робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути серти-
фіковані, а також відповідати вимогам «Правил безо-
пасности при работе с инструментом й приспоеоблениями», затверджених Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки 30,04.85.

Під час виконання робіт, коли немає можли­
вості закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію
або опору, слід користуватися страхувальним канатом,
що е відповідним до вимог ГОСТ 12.4.107. В цьому разі
строп запобіжного паска заводиться за конструкцію,
деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві
особи, друга особа в міру необхідності попускає чи на­
тягує канат.

Під час роботи на конструкціях, під якими
розташовані струмовідні частини, що перебувають під
напругою, ремонтні пристосування і інструмент прив'я­
зуються для запобігання їх падінню. Застосовувати в
цих випадках монтерські запобіжні паски зі стропами з
металевого ланцюга забороняється.

Подавати деталі на конструкції чи устаткуван­
ня слід за допомогою «нескінченного» канату. Праців­
ник, який стоїть внизу, повинен утримувати канат для
запобігання його розгойдуванню і наближенню до стру-
мовідних частин.