Реферат: Виробництво білкових продуктів харчування в Україні проблеми і перспективи розвитку
4. Характеристика ринку збуту
Як показали результати маркетингових досліджень, 24,6% опитаних придбали б соєві продукти, якщо їх можна буде придбати так само легко, як і традиційні молочні, а їхня ціна буде нижче традиційних; 31,6% - якщо переконаються, що вони корисніше традиційних. При цьому 47,25% опитаних вважає, що по своїй живильній цінності соєві продукти не уступають традиційним, а 52,75% думають, що це не так. Це означає тільки одне: можливості для завоювання потенційних споживачів сої майже безмежні, оскільки живильна цінність соєвих продуктів - науково доведений факт, перевірений ринком.
Основними ринковими передумовами для успішної реалізації проекту є:
- значна ємність і розмір ринку;
- низька собівартість продукції, планованої до випуску , що у 2-3 рази нижче аналогів тваринного походження;
- можливість захоплення високої частки ринку внаслідок хаотичності його розвитку і присутності на ринку продукції імпортного виробництва, недоступної для малозабезпечених і середніх шарів населення і підприємств - переробників.
- прихильність 90% населення до продуктів вітчизняного виробництва;
- відсутність великомасштабних конкурентів, здатних забезпечити потреби на національному рівні;
- «білковий голод» у країні , зв'язаний із загальним зниженням життєвого рівня населення і доходів ( по даннам Держкомстату, добове споживання белковомістких продуктів -м'ясопродуктів, яєць, молока в Україні менше покладеної норми на 50%);
- наявність великого сегмента, основним рушійним мотивом придбання соєвої продукції якого є профілактика і зменшення рівня захворюваності;
- широкі експортні можливості.
Основними споживачами соєвої продукції є :
1) Споживчий ринок;
- населення (питома вага сегмента - 20% від загального обсягу збуту продукції);
- санаторно-курортні установи, лікувально-профілактичні центри (10%);
- шкільні установи, їдальні ВНЗ, школи, дитячі сади (10%);.
Основні продукти споживання - соєве молоко, соєве борошно, соєва олія, соєві
горішки, йогурт.
Основна стратегія позиціювання продукції серед представників даної цільовий
групи - високоякісні дієтичні, високобілкові продукти харчування,
вартісні характеристики яких у 2-3 рази нижче аналогічних продуктів тваринного
походження.
2) Промисловий ринок.
- підприємства харчової промисловості (м’ясопереробні комбінати, кондитерські фабрики, хлібокомбінати, рибопереробні підприємства) (40%);
Підприємства даного цільового сегмента використовують соєві продукти як заміну сировини і харчових добавок з метою збільшення споживчої цінності продукції, зниження собівартості продукції, що випускається, і підтримки різноманітного асортименту. Основні продукти споживання - соєве борошно, соєва олія, соєве молоко, у т.ч. сухе.
- підприємства агропромислового комплексу (птахівницькі і тваринницькі
ферми, фермерські господарства) (20%)
Підприємства агропромислового сектора використовують продукти переробки сої і відходи (соєвий шрот, окара) у якості комбінованих кормових сумішей.