Реферат: Високошвидкісні локальні мережі
Реферат на тему:
” Високошвидкісні локальні мережі ” .
1. Мережа FDDI
Свою назву мережі FDDI одержали від Fiberdistributeddatainterface (Оптоволоконный інтерфейс розподілених даних). З метою широкого впровадження високошвидкісних каналів передачі даних у 1985 р. комітетом ХЗТ9.5 Американського інституту національних стандартів (ANSI) був розроблений стандарт на оптоволоконний інтерфейс розподілених даних. Хоча цей стандарт офіційно називається стандартом ANSIХЗТ9.5, за ним закріпилася назва FDDI. Згодом стандарт FDDIбув прийнятий як міжнародний стандарт ISO9314.3 метою підвищення ефективності передачі цифрових, звукових і відео даних реального часу в 1986 р. розробили стандарт FDDIII.
Слід підкреслити, що основна увага при розробленні стандарту приділялася питанням підвищення продуктивності і надійності мережі. Перше завдання вирішувалося за рахунок використання високошвидкісних (100 Мбіт/с) оптоволоконних каналів передачі даних і удосконалених протоколів доступу до передавального середовища. Так, на відміну від Ethernet, тут застосовується детермінований метод доступу, який виключає можливість конфліктів. У свою чергу, мережі FDDI застосовується більш ефективний, порівняно із стандартом IEEE 802.5, метод передачі даних, званий раннім звільненням маркера — ETR (EarlytokenRelease). У мережі TokenRingмаркер передається після підтвердження одержання даних, а в мережі FDDIстанція, що передала дані, звільняє маркер, не чекаючи повернення свого кадру даних. Маркер надходить до наступної станції, дозволяючи їй передавати інформацію. Тобто у мережі FDDIодночасно може циркулювати декілька пакетів даних, переданих різними станціями.
Висока надійність мережі забезпечується здатністю мережі до динамічної реконфігурації своєї структури за рахунок використання подвійного кільця передачі даних і спеціальних процедур керування конфігурацією. Конфігурація змінюється шляхом обходження або ізоляції несправної ділянки мережі. Для реалізації цих можливостей визначається два типи станцій (адаптерів):
• одинарна станція (Singlestation) — станція з одним портом вводу-виводу для підключення оптоволоконного кабелю, за допомогою якого може бути утворене тільки одне кільце;
• подвійна станція (Dualstation) — станція з двома портами вводу-виводу оптоволоконного каналу зв'язку, за допомогою яких утворюється два кільцевих тракти передачі сигналів.
Як правило, подвійні станції використовуються для утворення магістрального тракту передачі даних, а одинарні — для радіального підключення абонентських систем (комп'ютерів).
У FDDIшироко використовуються концентратори, які, як і станції, можуть бути з одним або з двома портами вводу-виводу для підключення до магістрального каналу. Подвійні концентратори використовуються на магістральній ділянці мережі, а одинарні концентратори підтримують деревоподібну структуру мережі. Підключення абонентських систем до концентраторів може здійснюватись як за допомогою оптоволоконних каналів, так і за допомогою витих пар провідників. У першому випадку проміжною ланкою виступають одинарні станції. В другому випадку — спеціальний адаптер, подібний до адаптера мережі стандарту IEEE802.5. Широкий набір пристроїв різних типів дозволяє підтримувати мережеві структури з різною топологією, від простої кільцевої до складної деревовидно-кільцевої.
Як і більшість стандартів на локальні комп'ютерні мережі, FDDI визначає два нижніх рівні еталонної моделі OSI. На підрівні LLCFDDI використовує стандарт ІЕЕЕ-802.2, що забезпечує сумісність мережі цього типу з іншими локальними мережами. На підрівні МАС FDDIможна розглядати як подальший розвиток стандарту ІЕЕЕ-802.5 на шляху підвищення ефективності використання передавального середовища і розширення функціональних можливостей передачі інформації. При цьому факультативні можливості стандарту ІЕЕЕ-802.5 з організації багаторівневої пріоритетної схеми керування доступом і режим раннього звільнення маркера переведені до розряду обов'язкових.
Стандартом визначено два режими передачі даних: синхронний і асинхронний. У синхронному режимі станція при кожному надходженні маркера може передавати дані упродовж певного часу, незалежно від часу появи маркера. Цей режим звичайно використовується для додатків, чутливих до часових затримок, наприклад у системах оперативного керування та ін.
В асинхронному режимі тривалість передачі інформації пов'язана з приходом маркера і не може продовжуватися довше визначеного часу. Якщо до зазначеного моменту часу маркер не з'явився, передача асинхронних даних взагалі не провадиться. В асинхронному режимі додатково встановлюється декілька (до семи) рівнів пріоритету, для кожного з яких установлюється свій граничний час передачі інформації.
2. Мережа 100 VG - AnyLAN .
Мережа lOOVG-AnyLANє локальною комп'ютерною мережею деревоподібної топології. Як проміжні вузли мережі використовуються концентратори (повторювачі), а кінцевими вузлами (абонентськими системами) є робочі станції і сервери. Для підтримки багаторівневої структури концентратори мають порти двох видів:
- порти спадних зв'язків, які використовуються для підключення пристроїв нижчих рівнів; до цих портів можуть підключатися як кінцеві вузли, так і концентратори;
- порти висхідних зв'язків, призначені для підключення до концентратора більш високогорівня. Залежно від місця розташування, концентратор може бути кореневим або концентратором рівня, на якому він розташований. Як і для більшості сучасних локальних комп'ютерних мереж, специфікаціями стандартів мережі lOOVG-AnyLAN визначаються канальний і фізичний рівні еталонної моделі OSI. На підрівні LLCвикористовується стандарт IEEE802.2. Підрівень МАС і фізичний рівень визначаються за допомогою спеціально розробленого стандарту IEEE802.12. Кожний з цих рівнів розбитий на два підрівня. Фізичний рівень включає підрівень передачі фізичних сигналів, призначений для полегшення схемної інтеграції з канальним рівнем. Цей підрівень є незалежним від фізичного середовища і часто називається РМІ (PhysicalMediumIndependent). Пїдрівень модуля сполучення з середовищем у значній мірі залежний від характеру фізичного середовища і має іншу назву — PMD (PhysicalMediumDependent).
Відповідно, на фізичному рівні визначаються:
• інтерфейс, незалежний від середовища (МИ), розташований між підрівнями РМІ і PMD;
• інтерфейс, залежний від середовища (MDI), який є фізичним інтерфейсом з передавальним середовищем.
На фізичному рівні технологія мережі lOOVG-AnyLANпідтримує стандарти, прийняті в мережах Ethernet 10Base-Tі TokenRing, що забезпечує можливість експлуатації існуючих кабельних інфраструктур цих мереж. Як передавальне середовище використовуються:
• неекранований кабель категорій 3, 4 і 5 (чотири витих пари);
• екранований кабель (дві виті пари);
• оптоволоконний кабель.
Канальний рівень складається з підрівнів LLCі МАС.
Як уже зазначалося, керування логічним каналом визначається стандартом IEEE802.2, що дозволяє на цьому рівні забезпечити сумісність мережі lOOVG-AnyLANз іншими локальними мережами, зокрема з Ethernetі TokenRing.
Підрівень LLCвизначає два класи керування передачею:
• ClassІ, що підтримує передачу даних у режимі без встановлення з'єднання і підтвердження прийому;
• ClassII, який визначає режим передачі даних із встановленням з'єднання.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--