Реферат: Влияние социального окружения на духовное развитие

Література:

1. Абульканова-Словская К. А. Диалектика человеческой жизни. М.: 1979 г.

2. Бандура А. Теория социального научения – СПб, Евразия 2000 г.

3. Бодальов А.А. Психология личности. – М.: МГУ, 1988 г.

4. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: МГУ, 1990 г.

5. Занюк С.С. Психологія мотивації – К.: Либідь, 2002 р.

6. Ильин Е.И. Мотивация и мотивы. Питер, 2000 г.

7. Калашникова Л.В. Психология развития. – Кировоград, 2000 г.

8. Ковальов В.И. Мотивы поведения и деятельности. 2001 г.

9. Леонтьев Д.В. Психология смысла. – М.: СМЫСЛ. 1999 г.

10. Ломов Б.Ф. Абульканова К.А. Психология личности в социальном обществе. 1989 г.

11. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности. – Киев.: Наука, 1990 г.

12. Марыщук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. – СПб.: Изд. дом "Сентябрь", 2001 г.

13. Маслоу А. Психологія буття. – М.: Ваклер, 1987 р.

14. Мистецтво життєтворчості особистості – К.: ІЗМН.

15. Могильний А.П. Культура і особистість. – К.: Вища школа, 2002 р.

16. Наумова Н.Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленности человека. – М.: Наука, 1988 г.

17. Никанорова Л.В. Мировозрение личности и возрастные особенности. – К.: Наука, 1989 г.

18. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. 1989 г.

19. Станислав Грогр. Духовный кризис. Статьи и исследования. – М.: МГИ. 1995 г.

20. Старовойтенко. Жизненные отношения личности. – К.: Лыбидь, 1992 г.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ДУХОВНОСТІ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1. Духовність як психологічний аспект

Духовний розвиток – це довгий і складний шлях по незнайомій країні. Він пробуджує здібності, що раніше спали, возвеличує свідомість до нового рівня, рішуче трансформує елементи особистості, яка починає функціонувати в нових вимірах.

Термін "духовний", в широкому значенні, завжди пов’язаний з емпірично спостерігаємим внутрішнім станом людини. В цьому смислі "духовне" відображає не тільки ті переживання, які традиційно вважаються релігійними, а те що торкається сприйняття та пізнання, всю людську активність та всі функції, у яких загальний підсумок – володіння цінностями, більш високими чим загальноприйняті – такі як етичні, естетичні, героїчні, гуманістичні та альтруїстичні. [18]

В психосинтезі вважалось, що таке переживання вищих цінностей, виникає на рівні суперсвідомості людини. Під суперсвідомістю розуміється вища складова частина нижчого несвідомого, добре описаного Фрейдом та його послідовниками. Вище "Я" діє як об’єднуючий центр у відношенні суперсвідомості та по відношенню до всього життя людини.

Духовні переживання можуть біти обмежені, тобто проходити тільки на рівні суперсвідомості, а можуть також включати і пізнання цілісного "Я".

В наш час кількість осіб, що переживають порушення, та мають духовне походження швидко зростає. Можна сказати, що цей зріст іде в ногу з числом людей, що свідомо чи несвідомо шукають шлях до більш повноцінного життя. Більше того, найбільший розвиток і складність особистості сучасної людини, її критичний розум, що збагачує духовний розвиток, щедро винагороджує його але в той же час сам процес ускладнюється. В минулому таких якостей, як прагнення до духовного і морального вдосконалення, повна любові покора Богу, було достатньо щоб відкрити ворота, що ведуть на вищий рівень свідомості, дати індивіду почуття внутрішньої єдності та наповненості. Сьогодні ж більш різноманітні і складні аспекти особистості приймають участь в трансформування і мають гармонійно взаємодіяти між собою. Це основні прагнення, емоції та почуття, творче відображення, вперта воля, а також міжособистісні та соціальні зв’язки.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--