Реферат: Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів

Показники тривожності щурів в умовах емоційного стресу

Показник ВСР	ІН	ТРН
До іммобілізації	9388,62±1274,58	61826,28±9783,50
Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу	16763,30±1654,35**	124927,40±13400,90**
Після 4-х днів іммобілізації	9462,64±1133,20	62716,80±9128,40
Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу	13803,64±1505,89 x	101216,50±12105,20 xx

Примітки:

1. ^x p<0,05; ^** ,^xx p<0,01 – вірогідність розходжень;

2. ^* відносно вихідного стану;

3. ^x відносно стану хронічного стресу (після 4-х днів іммобілізації).

Виходячи з загальноприйнятої інтерпретації математичних показників серцевого ритму і двоконтурної моделі управління ритмом [Баевский Р.М., 1984], можна стверджувати, що гострий емоційний стрес, а також іммобілізація на тлі хронічного стресу, викликає виражену симпатикотонію, посилення центральних впливів, діючих безпосередньо на нервовий канал. Встановлюється більш високий, досить стабільний на визначеному етапі емоційного стресу, рівень гуморальних впливів (кінцевий ефект регуляції), що обумовлює середню частоту серцебиття. Підвищується роль центрального контуру управління (про що свідчить збільшення ІН і ТРН), підсилюється стабілізуючий вплив вищих відділів мозку в умовах стресу. Зменшення дихальної складової спектра (HF) характеризує зниження регуляції на рівні автономного контуру. Вегетативний гомеостаз зміщується у бік переваги симпатичного тонусу в умовах як гострого, так і хронічного стресу. Зміни показників, що спостерігаються, відображують взаємодію центрального й автономного контурів, їх протидіючий вплив на ритм серця.

Таблиця 3

Геометричні показники варіабельності серцевого ритму щурів в умовах емоційного стресу

Показник ВСР	Ex	Трикутний індекс ВСР
До іммобілізації	2,94±0,13	2,12±0,11
Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу	3,96±0,47**	1,68±0,08**
Після 4-х днів іммобілізації	3,00±0,13	2,01±0,13
Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу	5,11±1,84	1,73±0,09

Примітка. ^** - p £ 0,01.

Спостерігається зниження показників ДХ, SDSD, ДХ/M(%), V(%), що відображає зміщення симпато-вагального балансу у бік симпатичної ланки.

Нами отримане достовірне зниження загальної потужності спектральних компонентів ВСР у стані іммобілізації, що обумовлюється низхідним впливом вищих вегетативних центрів гіпоталамо-гіпофізарного рівня. Це вказує на перехід управління в режим термінової мобілізації функціональних резервів, на домінуючий вплив центральних механізмів управління на роботу автономних. Спектральна потужність знизилася в усіх частотних діапазонах.

Достовірне зменшення в стресовому стані потужності HF діапазону зі збільшенням відношення LF/HF показує, що парасимпатична активність знизилася з домінуванням симпатичної регуляції.

Наші результати узгоджуються з дослідженнями [Inagaki H. et al., 2004], в яких було встановлено, що моделювання тривожного стану у щурів (використовувалася модель спрямованого струму повітря) веде до зниження потужності HF діапазону. LF і LF/HF вірогідно не змінилися, проте, відношення LF/HF дещо збільшилося. Ці результати підтверджують, що симпатична нервова система стала переважною в автономному балансі в умовах емоційного стресу, парасимпатична активність знизилась.

Стан хронічного стресу включає системні зміни, що є наслідком тривалої іммобілізації. Дані аналізу варіабельності серцевого ритму в умовах вільної поведінки на тлі хронічного стресу відображують стійкі зміни різних ланок регуляції. Так само слід зазначити “страх очікування” повторення іммобілізації, що сам по собі є стресором [Майоров О.Ю., 1989; Inagaki H. et al., 2004]. Слід зазначити розходження в характері реакції автономної нервової системи в різних емоційних станах. Проте, найбільш характерним є збільшення значення симпато-вагального балансу в умовах стресу. Головною причиною цього є збільшення симпатичної активності і/або зниження парасимпатичної активності [Cohen H. et al., 2000; Friedman B.H. et al., 1998]. Ці результати погоджуються зі змінами в параметрах ВСР, що спостерігаються в умовах емоційного стресу в нашому дослідженні й даними літератури [Inagaki H. et al., 2004].

Таблиця 4

Показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму щурів в умовах емоційного стресу

Показник ВСР	До іммобілізації	Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу	Після 4-х днів іммобілізації	Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу
TSP, мс2	11,84±1,53	4,11±0,77**	11,96±2,08	5,43±1,08xx
LF, мс2	2,44±0,42	1,26±0,35	2,38±0,64	1,81±0,58
LFnorm	32,62±2,13	33,28±3,53	36,64±2,61	38,36±3,92
HF, мс2	4,62±0,75	1,78±0,23*	4,27±0,87	2,14±0,30
HFnorm	67,07±2,19	66,72±3,53	62,96±2,68	63,15±3,79
LF/HF	0,55±0,05	0,64±0,10	0,67±0,08	0,79±0,18

Примітки: