Реферат: Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів
2. * відносно вихідного стану;
3. x відносно стану хронічного стресу (після 4-х днів іммобілізації).
Таким чином, аналіз матиматико-статистичних параметрів варіабельності серцевого ритму дозволив зробити об’єктивну кількісну оцінку напруження систем регуляції щурів на різних етапах формування емоційного стресу. Це в свою чергу дає можливість коректно і диференційовано інтерпретувати новий нелінійний показник динамічних систем мозку по ЕЕГ в умовах гострого та хронічного емоційного стресу.
Оцінка нейродинамічних систем мозку щурів на підставі аналізу нелінійної динаміки ентропії Колмогорова-Сіная по ЕЕГ. Проведено дослідження змін динамічних характеристик ключових коркових і лімбіко-ретикулярних структур мозку, що беруть участь у формуванні адаптивних процесів у статевозрілих щурів-самців лінії Вістар в умовах емоційного стресу за допомогою об'єктивного кількісного показника, нелінійного параметра - ентропії Колмогорова-Сіная (еКС) по ЕЕГ.
У вихідному стані в умовах вільної поведінки середні значення ентропії Колмогорова-Сіная (еКС) в усіх досліджуваних структурах знаходилися у діапазоні 3,14±0,36 – 5,67±0,89 (табл. 5, 6). У неокортикальних ділянках середні значення еКС були в діапазоні 3,14±0,36 – 4,52±0,65. Найбільші значення характерні для окципітальних (4,49±0,45 – 4,52±0,65), парієтальних (3,72±0,4 – 4,13±0,46) та сенсомоторних ділянок (3,94±0,72 – 4,19±0,63). Найменші значення в стані спокійного неспання характерні для фронтальних ділянок мозку (3,14±0,36 – 3,27±0,36).
Таблиця 5
Ентропія Колмогорова-Сіная (еКС) по ЕЕГ коркових структур щурів
у вихідному стані та в умовах іммобілізаційного стресу
Найменування відведення | До іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу | Після 4-х днів іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу |
Фронтальна кора (ліва) | 3,27±0,36 | 3,86±0,68 | 4,56±0,97 | 2,77±0,54 |
Фронтальна кора (права) | 3,14±0,36 | 3,08±0,49 | 4,34±1,49 | 2,32±0,4 |
Сенсомоторна кора (ліва) | 3,94±0,72 | 3,87±0,74 | 4,03±1,05 | 2,8±0,71 |
Сенсомоторна кора (права) | 4,19±0,63 | 3,01±0,63** | 3,97±0,87 | 2,35±0,6* |
Парієтальна кора (ліва) | 4,13±0,46 | 4,85±0,66 | 4,21±0,65 | 4,41±0,54 |
Парієтальна кора (права) | 3,72±0,4 | 3,95±0,41 | 5,72±0,94* | 3,89±0,58* |
Окципітальна кора (ліва) | 4,52±0,65 | 4,86±0,64 | 4,46±0,57 | 4,22±0,48 |
Окципітальна кора (права) | 4,49±0,45 | 4,34±0,37 | 5,19±0,81 | 4,05±0,39 |
Примітка. * - p < 0,05, ** - p £ 0,01 – вірогідність розходжень.
У лімбіко-ретикулярних структурах середні значення ентропії Колмогорова-Сіная були в діапазоні 4,9±0,51 – 5,67±0,89, що значно вище ніж в коркових утвореннях. Найбільш висока еКС виявлена в правому ретикулярному ядрі покришки (5,27±0,59) і правому гіпокампі (5,67±0,89). Найменші значення еКС були виявлені в лівому ретикулярному ядрі покришки (4,9±0,51) і в лівому мигдалеподібному комплексі (4,95±0,46).
Є всі підстави припустити, що означений рівень хаосу відіграє позитивну роль, забезпечуючи мозку “інформаційно-багатий стан” [Elbert T. et al., 1994]. Іншими словами, забезпечує готовність мозку за рахунок здатності до самоорганізації генерувати нову адаптивну активність.
Використання методу [Майоров О.Ю. и др., 2006] визначення затримки (delay) дозволило значно підвищити надійність і повторюваність результатів і, як наслідок, дало можливість одержати діапазон значень еКС по ЕЕГ досліджуваних структур мозку щурів, характерний для тварин в стані спокійного неспання та в умовах гострого і хронічного стресу.
Таблиця 6
Ентропія Колмогорова-Сіная (еКС) по ЕЕГ лімбіко-ретикулярних структур щурів у вихідному стані та в умовах іммобілізаційного стресу
Найменування відведення | До іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу | Після 4-х днів іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу |
Гіпокамп дорсальний (лівий) | 5,07±0,32 | 5,20±0,35 | 5,80±1,09 | 4,91±0,33 |
Гіпокамп дорсальний (правий) | 5,67±0,89 | 5,72±1,03 | 5,59±1,02 | 4,71±0,29 |
Мигдалеподібний комплекс (лівий) | 4,95±0,46 | 5,26±0,37 | 5,77±0,83* | 4,46±0,58 |
Мигдалеподібний комплекс (правий) | 5,06±0,36 | 4,82±0,47 | 5,03±0,83 | 5,88±0,54* |
Ретикулярна формація середнього мозку (ліва) | 4,90±0,51 | 5,65±0,47 | 7,19±0,82** | 5,68±0,50 |
Ретикулярна формація середнього мозку (права) | 5,27±0,59 | 5,76±0,27 | 7,26±0,81 | 5,81±0,49 |
Примітка. * - p < 0,05, ** - p £ 0,01 – вірогідність розходжень.
Слід зазначити асиметрію цього показника у вихідному стані (табл. 7, 8) – значення еКС у дорсальному гіпокампі, мигдалині і ретикулярній формації середнього мозку праворуч вище відповідно на 11,83 %, 2,22 % і 7,55 %. У коркових ділянках півкуль значення еКС, напроти, ліворуч дещо вище, ніж праворуч: у фронтальній ділянці на 3,98.%, у парієтальній ділянці на 9,93 %, тоді як у сенсомоторній ділянці значення еКС праворуч на 6,35 % вище, ніж ліворуч. Відомо, що функціональна асиметрія сприяє нормальній інтеграційній діяльності мозку.
В умовах гострого емоційного стресу, через 2,5 години від початку першої іммобілізації, спостерігається виражене збільшення еКС у лівих фронтальній, парієтальній і окципітальній ділянках (на 18,04 %, 17,41 % і 7,54 %, відповідно) (табл..5). У структурах лімбічної системи виявлене незначне збільшення еКС в обох дорсальних гіпокампах (на 2,58 % і 0,86 %) і в лівому мигдалеподібному комплексі (на 6,23 %). Збільшення еКС відбувається в обох ретикулярних ядрах покришки (на 15,22 % і 9,25 %) (табл. 6).
Помірне підвищення рівня еКС, виявлене в деяких ділянках і структурах лімбіко-ретикулярного комплексу в умовах гострого емоційного стресу, можна інтерпретувати як активацію захисних механізмів, відображення процесів формування адаптивної активності, пристосування до нових умов – іммобілізації. В стані емоційної напруги в умовах короткочасної іммобілізації підвищуються можливості самоорганізації, збільшується здатність до формування упорядкованих адаптивних дисипативних структур і, отже, здатність до адаптації. Перебування тварин у стані нерухомості привело до різкого зменшення рівня еКС у правій сенсомоторній ділянці на 28,2 % (з 4,19±0,63 до 3,01±0,63, p<0,05), що відображає бездіяльність цієї ділянки мозку в умовах іммобілізації та погоджується з результатами оцінки нелінійних параметрів ЕЕГ під час дослідження довільних рухів людини [Popivanov D. et al., 1999; Dushanova J., 2001].
В умовах короткочасної іммобілізації у щурів зниження еКС в сенсомоторній ділянці та збільшення еКС в лімбіко-ретикулярних структурах може вказувати на зменшення числа інформаційних процесів, що відбуваються у моторній корі при іммобілізації й посилення активності лімбічних структур при гострому іммобілізаційному емоційному стресі.
Слід зазначити асиметрію значень еКС в умовах короткочасової іммобілізації в усіх коркових відведеннях (10,7 % – 22,22 %), при цьому значення були вищі в лівій півкулі (табл. 7).
Таблиця 7