Реферат: Загальні засади звільнення від кримінальної відповідальності

• юридична - це передбаченість діяння КК.

Тобто склад злочину, так званим, з'єднувальним "містком" між ре­альним діянням і нормою закону.

Також можна виділити матеріальну та процесуальну підстави кри­мінальної відповідальності:

• матеріальна - це вчинення злочину;

• процесуальна - це обвинувальний вирок суду.

в. Форми реалізації кримінальної відповідальності .

Форми реалізації кримінальної відповідальності:

· призначення покарання;

· звільнення від покарання (ст. 74);

· звільнення від відбування покарання (статті 75, 84).

Призначення покарання. Суд призначає покарання:

− у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Ця вимога озна­чає, що суд може призначити покарання лише в межах санкції статті Особ­ливої частини КК, за якою кваліфіковано дії винного;

− відповідно до положень Загальної частини КК. Це означає, що суд повинен керуватися положеннями, що передбачені в Загальній частині КК і належать як до злочину й умов відповідальності за нього, так і до покарання, його мети, видів, умов їх призначення тощо. Наприк­лад, призначаючи покарання за замах на злочин, суд повинен зважати на ступінь здійснення злочинного наміру та причини, унаслідок яких злочин не було доведено до кінця[10] . Суд зобов'язаний керу­ватися й іншими положеннями Загальної частини КК, зокрема йому надані широкі можливості звільнення від кримінальної відповідальності й покарання відповідно до статей 44 і 74 КК ;

− зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ступінь тяжкості злочину визначається характером конкретного злочину. Ось чому суд повинен зважати на цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тобто цінність об'єкта злочину.

Звільнення від покарання . Відповідно до ч. 4 ст. 74 КК , особа, яка вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, може бути за ви­роком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що, беручи до уваги бездоганну поведінку та сумлінне ставлення до праці, цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільне небезпеч­ною. Таке звільнення особи від покарання можливе при констатації судом того, що вона вже не є суспільне небезпечною, тож до неї недо­цільно застосовувати кримінальне покарання. Оцінка судом особи вин­ного відіграє тут вирішальну роль.

Для визнання особи такою, що вже не вважається суспільне небез­печною, необхідно констатувати, що після вчинення злочину вона по­водилася бездоганно та сумлінно ставилася до праці. Це має спостеріга­тися протягом порівняно тривалого часу. Тільки в такому разі можна гово­рити про формування в особи стійких позитивних навичок і установок, які б свідчили про її виправлення та недоцільність відбування покарання При цьому суд зважає на три обов'язкові обставини:

1) особа вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості;

2) особа після вчинення злочину поводилася бездоганно та сумлінно ставилася до праці;

3) на час розгля­ду справи в суді особу не можна вважати суспільне небезпечною.

Звільнення від відбування покарання (статті 75, 84 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується судом до осо­би, якій призначено як покарання виправні роботи чи службове об­меження для військовослужбовців, обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років[11] . Неповнолітній може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням лише в разі засудження його до позбавлення волі[12] .

При цьому беруть до уваги тяжкість злочину, особу винного й інші обставини справи, що свідчать про можливість виправлення засудже­ного без відбування покарання..

У такому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування при­значеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обо­в'язки. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років[13] , а неповнолітньому - від одного до двох років[14] . Цей строк обчислюється від дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст. 75 КК. .У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути при­значені додаткові покарання - штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи провадити певну діяльність і позбавлення військового, спеці­ального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов'язки:

1) публічно чи в іншій формі вибачитися перед потерпілим;

2) не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

3) повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

4) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінальчо-виконавчсї системи;

5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії чи захворюван­ня, небезпечного для здоров'я інших осіб.

2. Інститути звільнення від кримінальної відповідальності:

а. Поняття та значення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві .