Реферат: Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів 2

· Критик-докір («Ну, що ж ти? А я на тебе так розраховувала»);

· Критика-аналогія («Коли я був таким, як ти, я допустив точно таку ж помилку. Ну і попало ж мені тоді від мого вчителя»);

· Критика-надія («Сподіваюся, що в наступний раз ти виконаєш завдання краще»);

· Критика-похвала («Робота зроблена добре. Але тільки не для цього випадку»);

· Безособова критика («В нашому класі є ще учні, які не справляються зі своїми обов'язками. Не будемо називати їх прізвища»);

· Критика-заклопотаність («Я дуже стурбований ситуацією, що склалася, особливо у таких наших учнів, як...»);

· Критика-співпереживання («Я добре тебе розумію, входжу в твоє положення, але і ти увійди в моє. Адже робота-то не виконана...»);

· Критика-жаль («Я дуже жалкую, але повинен сказати, що робота виконана не якісно»);

· Критика-здивування («Як? Невже ти не підготував урок? Не чекав...»);

· Критика-іронія («Робили, робили і... зробили. Робота що треба! Тільки як тепер в очі людям будемо дивитися?!»);

· Критик-докір («Ех, ти! Я був про тебе набагато більш високої думки...»);

· Критика-натяк («Я знав однієї людини, яка поступила точно так само, як і ти. Потім йому довелося погано...»);

· Критика-пом'якшення («Напевно, в тому, що сталося, винен не тільки ти...»);

· Критика-докір («Що ж ти зробив так неакуратно? Не вчасно?»);

· Критику-зауваження («Не так зробив. У наступний раз постарайся зробити краще»);

· Критика-вимога («Роботу тобі доведеться переробити!»);

· Конструктивна критика («Завдання виконано неправильно. Що ти маєш намір тепер зробити?»);

· Критика-побоювання («Я дуже побоююся, що в наступний раз робота буде виконана на такому ж рівні»).

Пошук нестандартних рішень . Краще все-таки діяти за перевіреними правилами. Адже комусь треба створювати і перевіряти нові.

Дати навчаючому шанс врятувати свій престиж. У дев'яносто дев'яти випадках з ста, зазначають автори спеціальних психологічних досліджень, люди ні в чому себе не докоряють, як би не праві вони нe були. Нехай той, що навчається думає, що в поганій оцінці винен не він, а виключно вчитель. Нехай він виправдовується несприятливим збігом обставин і невдачею. Не будемо поспішати з руйнуванням його ілюзій. Дати йому шанс врятувати свій престиж, виправдатися перед собою.

Необхідно створити хорошу репутацію своїм вихованцям. . Головне, треба частіше використовувати заохочення. . Створювати враження, що помилка, яку хочемо бачити виправленої, легко поправна. Нехай вони вірять у власні сили. Вони будуть раді зробити все, що їм запропонують.

III . Підготовка урока .

Формула ефективності урока включає дві складові частини: ретельність підготовки і майстерність проведення. Погано спланований, недостатньо продуманий, поспішно спроектований і не узгоджений з можливостями навчаючихся якісним бути не може. Підготовка урока це розробка комплексу заходів, вибір такої організації навчально -виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечує найвищий кінцевий результат.

У підготовці вчителя до урока виділяються три етапи: діагностики, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбачається, що вчитель добре знає фактичний матеріал, вільно орієнтується в своєму навчальному предметі. Він веде і поповнює власні так звані тематичні папки або робочі книги, куди заносить новітні відомості, що з'явилися в області предмета, що викладається ним, проблемні питання і завдання, тестові матеріали і т. д. Для успішної підготовки урока, підкреслимо ще раз, важливо, щоб у педагога не було проблем з фактичними завданнями, щоб він упевнено володів навчальним матеріалом.

Підготовча робота зводиться до «пристосування»навчально інформації до можливостей класу, оцінки і вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Щоб вибрати оптимальну схему проведення урока, необхідно пройти канонічний шлях розрахунку навчального заняття. У його основі алгоритм підготовки урока, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього заняття. Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика (про неї вже говорилося в зв'язку з проектуванням виховної роботи) полягає в «проясненні» всіх обставин проведення урока: можливостей що вчаться, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навчаності, характеру навчального матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури урока, а також у уважному аналізі всіх витрат часу в навчальному процесі на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти урока, на якій наочно представляється дія визначальних ефективність заняття. Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.

ВИСНОВКИ

На мою думку , під час роботи з дітьми, а особливо з малими дітьми, потрібно якимось чином заохочувати дітей до навчання, стимулювати навчання. Засобів стимулювання існує багато, і як вже згадувалося на попередніх сторінках, стимулювання ефективності навчання молодших школярів - це підбір різних заходів, за допомогою яких у дітей був би присутній інтерес до навчання, щоб з радістю йшли до школи. Засоби є різні, наприклад: