Реферат: Застосування синусоїдальних модульованих струмів в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом апное уві сні

У хворих на ГХ І стадії із супутнім ССА легкої форми динаміка клінічних показників реєструвалася як позитивна без різко виражених розбіжностей у досліджуваних групах (порівняння; СМС-терапії у стандартному режимі; СМС-терапії у інтенсивному режимі).У міру прогресування ступеня апное (середня і, особливо, тяжка форми) переваги відзначалися при залученні до лікувального комплексу СМС-терапії (у звичайному режимі та у модифікації – у інтенсивному режимі у вечірній час), тоді як на тлі сприятливих зрушень переваги 2-го і 3-го лікувальних комплексів при їх порівнянні було важко помітити. Водночас, по мірі прогресування (ІІ і, особливо, ІІІ стадія) відстежувалася чітка перевага терапії на підставі запровадження лікувального фізичного чинника – СМС. До того ж, реєструвалося статистично вірогідна (p<0,05) перевага при оцінці лікувального ефекту у хворих із середньою і тяжкою формами апное внаслідок застосування СМС у інтенсивному режимі (ІІІ група).

Зміна рівню денної сонливості за шкалою Epworth на підставі дії лікувального комплексу за трьома методиками у хворих на ГХ із ССА наведено у табл. 2.

Як видно з наведених даних, динаміка цього показника по усіх трьох групах була позитивною. Проте, детальний аналіз характеру змін показника денної сонливості залежно від ступеня апное переконує, що у разі призначення загальноприйнятого лікування (контрольна група) динаміка виявляється мало значущою й статистично не вірогідною при усіх формах апное.

Застосування СМС-терапії (ІІ група) зумовлювало більш виразну сприятливу динаміку показника денної сонливості за абсолютною величиною у разі усіх форм апное, втім як статистично вірогідна вона реєструвалася лише при легкому та середньому ступенях ССА.

Використання СМС-терапії інтенсивного режиму (ІІІ група) підвищувало ефективність лікування, що позначалося динамікою показника денної сонливості у абсолютному значенні демонстративнішою статистичною вірогідністю зрушень (p<0,01 і p<0,001), а також впливом не лише на пацієнтів з легкою й помірною формами ССА, а й у осіб з тяжкою формою ССА (p<0,01).

Аналіз зміни параметрів об’єктивних показників артеріального тиску, при його добовому моніторуванні, і ЧСС, під впливом різних методик лікування показав наступне.

Загалом, різні види лікувальних комплексів зумовлювали позитивний вплив на означені показники, що засвідчує терапевтичну й профілактичну спрямованість їхньої дії як гіпотензивних чинників.

Таблиця 2

Динаміка рівню денної сонливості (за шкалою Epworth) у балах

у хворих на ГХ із ССА під впливом різних комплексів лікування, M±m