Реферат: Збирання доказів у кримінальному процесі
І.Б.Михайловська - виявлення, збирання та закріплення доказів, як самостійні стадії процесу доказування.4
А М.С.Строгович - виявлення доказів, їх розгляд та процесуальне закріплення.5
А.Р.Ратінов включає в поняття збирання доказів їх пошук (розшук), виявлення та одержання (вилучення) інформації, що міститься в них.6
С.А. Шейфер - знаходження, сприйняття та закріплення доказової інформації.7
Нарешті, П.А. Лупинська визначає збирання доказів, як "вчинення особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, судом передбачених законом процесуальних дій, направлених на виявлення,
'ВинбергА.И. Криминалистика. Раздел 1. Введение в науку. М., 1962. -с.іб
2 Колмаков В.П. Способи собирания й закрепления доказательств. // Соц. Законность. М., 1955. №4.
3 Ларин А.М. Работа следователя с доказательствами. М., 1966. -с.43.
4 Михайловская Й. Б. Уголовно-процессуальньїе основн деятельности органов внутренних дел. М., 1968. с.62.
5 Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. М., 1968 - с.302.
6 Ратинов А.Р. Теория доказательств в советском уголовном процессе. М., 1969 - с.ЗОО.
7 Шейфер С.А. Следственньїе действия. Система й процессуальная форма. М., 1981 - с.18.
витребування, одержання та закріплення в установленому порядку доказів".1
Але, яке ж істинне поняття збирання доказів? Проаналізувавши вищенаведені поняття, можна висловити наступне: відділяти виявлення доказів від їх збирання не можна тільки вже через те, що ці поняття виражають дві сторони однієї і тієї ж діяльності, і не мають змісту одна без одної. Включати ж у збирання доказів їх "розгляд" (М.С. Строгович) чи "одержання (вилучення) інформації, яка міститься в ній" (А.Р. Ратінов) означає дублювання наступного етапу доказування - дослідження доказів. Немає необхідності виділяти у збиранні доказів спеціально їх сприйняття (С.А. Шейфер), оскільки сприйняття - передумова та умова як виявлення, так і фіксації доказів.
Визначення А.І.Винберга, напевно, являється найбільш точним, і потребує лише деякого поповнення за рахунок визначення П.А. Лупинської.
Отже, збирання доказів - поняття комплексне. Воно включає у себе їх
- виявлення (пошук, розшук),
- отримання,
- фіксацію,
- вилучення та
- збереження доказів.
Розглянемо кожен з елементів збирання доказів детальніше.
Виявлення доказів - їх знаходження, виявлення, звернення уваги на ті чи інші фактичні дані, які можуть набути значення доказів.
Це початкова та необхідна стадія їх збирання. Зібрати можливо лише те, що знайдено, виявлено, стало відомим суб'єкту доказування. На цій стадії суб'єкт доказування фактично має справу не з доказами, а з фактичними даними, які за його припущенням лише тільки можуть стати доказами, тобто вони ще не мають процесуального статусу доказів. Саме тому виявлення таких фактичних даних потребує оцінки їх як майбутніх доказів.
Лупинская П.А. Курс советского уголовного процесса. М., 1966 - с.612.
Фіксація доказів - це закріплення, тобто зафіксування фактичних даних в установленому законом порядку, що лише дозволяє після цього вважати їх доказами по справі.
Під фіксацією доказів розуміють "відбиття в процесуальних актах виявлених слідчим фактичних даних", "процесуальне засвідчення та документування" зібраних доказів у встановлених процесуальних формах.1
Оскільки докази - суть відбиття злочину в середовищі, результат їх фіксації буде похідним відбиттям. В інформаційному аспекті мова йде про перенесення інформації з одного об'єкта на інший; з доказу на матеріальний засіб фіксації. Інформаційна сутність фіксації доказів заключається у тому, що:
1) - проходить перекодування доказової інформації, яка міститься у матеріальному носії, та перенесення її на засіб доказування;