Реферат: Збирання доказів у кримінальному процесі

- графічна;

- предметна;

- наглядно-образова.

Основними методами фіксації з числа загальнонаукових методів пізнання являються вимірювання, опис та моделювання.

Технічними прийомами реалізації цих методів служать:

1) при вербальній формі фіксації- протоколювання, звукозапис;

2) при графічній формі фіксації - графічне відображення (схематичні та масштабні плани, креслення, малюнки, в тому числі намальовані портрети);

3) при предметній формі фіксації - вилучення предмету в натурі і його консервація, виготовлення матеріальних моделей (реконструкція, в тому числі макетування, копіювання, одержання зліпків та відтисків);

4) при наглядово-образовій формі - фотографування (у видимих та невидимих променях), кінозйомка, відео-магнітофонний запис.

При цьому можливі комбінації методів та технічних прийомів фіксації, їх комплексне застосування. Наприклад: протоколювання та реконструкція; протоколювання, фотозйомка та копіювання, та інш.¹

В кримінально-процесуальній науці розрізняють три форми фіксації доказів:

- складання протоколів;

- приєднання до справи речових доказів;

- приєднання до справи інших документів.

Відповідно до цих форм говорять про основні та доповнюючи, обов'язкові та необов'язкові способи фіксації.

Під основним способом фіксації розуміється лише протоколювання, в якості доповнюючих - фотографування, одержання зліпків, відтисків слідів. Такий поділ виходить з аналізу ст.65 ч. 2 КПК України, яка вказує, що фактичні дані встановлюються протоколами слідчих та судових дій, та не згадує результатів застосування науково-технічних засобів (фотознімків, фонограм, кіно-та відеофільмів), хоча самі ці засоби законом передбачаються (ст. 85-1,85-2,87-1КПК України).

Як уже зазначалося вище, вербальна форма фіксації доказової інформації найбільш поширена, що і дало можливість говорити деяким авторам, що протоколювання є основною формою фіксації доказів. Але це можна пояснити тим, що законодавець зобов'язує складати протоколи всіх слідчих дій, і деяких процесуальних дій, а також тим, що існує дуже багато об'єктів фіксації,які можуть бути закріплені шляхом їх словесного описування. Це:

- заяви, показання та зауваження;

- ________________________________

¹ Белкин Р.С. Собирание, исследование й оценка доказательств. Сущность й методьі. М., 1966 - с. 53.

- дії та процеси;

- матеріальні утворення, їх ознаки, властивості, стан (люди, тварини, речі, документи, обстановка та інш.).

Слід докладніше розглянути технічні прийоми реалізації методів, способів фіксації.

Отже, протоколювання.

Ст. 84 КПК України передбачає, що при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

В основі протоколювання лежить опис як метод фіксації. При протоколюванні опис одержує вираження у вигляді письмової мови. Оскільки протокол - процесуальний документ, закон встановлює до його змісту та процесу складання визначені вимоги, порушення яких може потягнути за собою втрату ним юридичної сили як джерела доказів чи засобу посвідчення факту (ст. 85 КПК України).

Слід також розглянути мову протоколу. Так, Є.Є.Подлогін, який займався цією проблемою, вважає, що мова протоколу повинна відповідати наступним вимогам:

1) однозначність;

2) дослівному, по можливості, відбиттю суттєвих даних, що містяться в показаннях, та стилістична (направленість) нейтральність при фіксації інших свідчень;