Реферат: Здоровий конспект з соціології

Наприклад, конфлiкцiонiсти вважають те, що вiдбулося з американськими аборигенами, було невiдворотним, тому що бiлi поселенцi буличисельнiшими, багатшими i мали набагато бiльш досконалу зброю. При такому спiввiдношеннi ресурсiв, бiлi поселенцi - з точки зору

конфлiкцiонiстiв - були просто приреченi на те, щоб захопити землi iнадра iндiанцiв i мало що дати їм натомiсть.

З позицiй конфлiкцiонiзму дивно не те, що релiгiйнi та моральнiпереконання бiлих поселенцiв їх не зупинили, а дивно те, що iндiанцiне були знищенi повнiстю.

Трет є з основних припущень конфлiкцiонiзму полягає втому, щоцiнностi та iдеї розглядаються не як засоби солiдарiзацiї усьогосуспiльства, а як знаряддя певних соцiальних груп, що використовуютьїх для досягнення своїх власних, групових цiлей.

З точки зору конфлiкцiонiстiв консенсус стосовно цiнностейсуспiльства є функцiєю. Вони вважають, що ожновладцi примушують тештунаселення до поступливостi i згоди.

У бiльшостi випадкiв конфлiкцiонiсти характеризують iдеї яквiдображення групових iнтересiв. Особливо це стасується iдей економiчних, полiтичних та правових.

Двi течi ї у конфлiкцiонiзму: "критична" та "аналiтична".

Окресленi вище основнi елементи конфлiкцiонiстських теорiй є загальними практично для усiх їх прибiчникiв.

В той же час серед конфлiкцiонiстських концепцiй вирiзняються двiдосить рiзнi традицiї.

Найбiльш суттєвi вiдмiнностi цих традицiй полягають у двох аспектах.

По-перше, у їх уявленнях про суспiльнi науки. По-друге, у їх поглядах, що до можливостi або неможливостi викорення соцiальних конфлiктiв. Детальнiше це можна охарактеризувати таким чином. Представники однiєї з цих течiй у конфлiкцiонiзмi вважають, що у кожного спецiалiста у галузi суспiльних наук є моральнийобов'язок займатися критикою суспiльства. Одночасно вони вважаєть, щоу суспiльних науках неможливо вiдокремити аналiтичнi судження вiдоцiнних суджень або факти вiд цiнностей.

Крiм того, теоретики цього напрямку у бiльшостi подiляють ту точку зору, що може скластися суспiльство, у якому вже не буде iснуватипiдгрунтя для соцiальних конфлiктiв. У цьому вiдношеннi цих теоретикiвнерiдко називають утопiстами.

Представники другої течiї у конфлiкціонiзмi, навпаки, вважаютьконфлiкт невiд'ємною та постiйною властивостю суспiльного життя.

Вони також вiдкидають iдею про те, що висновки суспiльних наукзавжди цiнностно навантаженi. Прибiчники цiєї течiї у конфлiкцiонiзмiспрямовують свої зусилля на побудову суспiльних наук за тими самимиканонами об'єктивностi, за якими функцiонують природничi науки.

Цю течiю у конфлiкцiонiзмi найчастiше називають аналiтичною.

Спецiалiсти з iсторiї соцiологiї, що дослiджують походження сучасних теоретичних концепцiй, вiдзначають, що перша - критична - течiяу конфлiкцiонiзмi має своїм джерелом працi Карла Маркса. До цiєї течiїнайчастiше вiдносять сучасний захiдний марксизм, теорiї франкфуртськоїшколи та працi американського соцiолога Райта Мiлса.

До другої течiї у конфлiкцiонiзмi - аналiтичної - найчастiше зараховують таких вiдомих соцiологiв як нiмець Ральф Дарендорф, та американцi Л'юiс Козер i Рендел Колiнз.Iсторики соцiологiї вважають, щовплив Маркса на цю течiю також безсумнiвний, але найглибша наступнiстьтут виявляється до праць Макса Вебера.

Оцiнка конфлiкцiонiстського пiдходу

З сучасної точки зору конфлiкцiонiстський пiдхiд збалансовуєфункцiоналiстськi теорiї. Тобто функцiоналiзм i конфлiкцiонiзм розглядаються як додатковi пiдходи, в тому розумiннi, в якому додатковим єпроцеси функцiонування та розвитку.

Як вiдомо, - функцiонування це таке здiйснення процесiв у системi, яке забеспечує збереження її iстотних якостей.

I навпаки, розвиток - це таке здiйснення процесiв у системi, якезабезпечує змiну її iстотних якостей.

З погляду таких соцiологiв, як Ральф Дарендорф та Герхард Ленскiфункцiоналiстська та конфлiкцiоналiстська теорiї - це два "обличчя"однiєї й тiєї ж реальностi, iї двi сторони. Одна - це стабiльнiсть,гармонiя та згода, а iнша - це змiна, конфлiкт та примус.

Соцiологи прикладають немало зусиль для поєднання цих двохпiдходiв, тому що обидва вони є макросоцiологiчними.

Суттєвим доповненням цих макросоцiологiчних пiдхдiв є пiдходимiкро-соцiологiчнi.

Основний з них - iнтеракцiонiстський.

4. IНТЕРАКЦIОНIЗМ.

Крiм тих питань, що розглядаються у макросоцiологiчних концепцiях, соцiологiв турбує й зовсiм iншi питання.

Наприклад, " Як iндивiд та суспiльство зв'язанi один з одним ? Яклюди можуть створювати, зберiгати та змiнювати суспiльство, й в той жечас формуватися цим суспiльством ? I яким чином люди впливають один наодного, безпосередньо об'єднуються та роз'єднуються один з одним ?"

Такi питання знаходяться у центрi