Реферат: Живлення рослин 3
обмінного
калію
легкогідролізова- ного азоту
нітратного азоту
амонійного азоту
рухомого
фосфору
необмінного
калію
водорозчинного
калію
обмінного
калію
Контроль
(без добрив)
22,1
12,9
10,7
124
242
1,56
106
0,55
22,8
12,1
11,6
129
264
1,42
110
0,53
Вермикомпост (6 т/га)
34,5
17,2
16,0
159
219
1,77
124
0,61
34,6
18,1
15,8
161
243
1,96
125
0,72
Вермикомпост (3т/га) +N45 Р50 К50
31,5
16,0
17,3
167
213
2,14
134
0,96
32,2
16,9
18,1
166
241
2,53
130
1,09
N90 Р100 К100
29,9
16,9
14,7
170
224
376
132
1,09
31,6
19,1
16,7
176
235
4,07
135
1,08
N45 Р50 К50
29,3
13,8
11,8
134
230
2,19
113
0,98
30,1
15,2
12,8
145
266
2,64
112
1,03
N45 Р50 К50 + N45
30,0
14,1
12,1
137
237
2,46
105
0,96
31,0
15,3
13,4
144
223
2,64
119
1,01
N45 Р50 К50 + N45 + “Ріверм”
30,0
14,3
12,9
145
226
2,31
109
1,05
30,8
15,6
14,0
138
230
2,31
119
0,95
відбувається чітке розділення орного горизонту за щільністю на два підшари: верхній (1,05–1,16) і нижній (1,18–1,31). Аналогічні тенденції характерні і за вдосконаленої технології. Для останньої встановлено тенденцію до відновлення щільності (1,04-1,22 г/см3 ) протягом вегетаційного періоду. Різниця між показниками верхнього і нижнього підшарів зменшувалася. Проте за умов окремого внесення мінеральних добрив спостерігалося погіршення мікробудови через ущільнення мікроагрегатів. Органічні добрива оптимізують зазначені показники. У варіантах, де вносили вермикомпост, щільність була меншою незалежно від технології вирощування (табл. 3). Утворення водостійкої структури пов’язано із синтезом і мінералізацією гумусових речовин ґрунту. Слід зазначити, що найвищою кількістю агрономічно цінних агрегатів, кращою структурністю та водостійкістю характеризувався грунт варіантів, де вносили вермикомпост. Скорочення технологічних операцій з обробітку грунту за вдосконаленою технологією зумовлювало вирівнювання орного і підорного шарів ґрунту за структурністю та водостійкістю агрегатів. Традиційна технологія спричинювала розділення шарів за цими показниками. Помічено тенденцію до збільшення у орному шарі (0–20 см) структурних відокремленостей <0,25 см (див. табл. 3). Показники структурності погіршувалися у варіантах з внесенням повної дози мінеральних добрив. У разі застосування вермикомпосту зменшувалась водостійкість агрегатів на фоні збільшення їх кількості, що можна пояснити підвищенням біологічної активності ґрунту. В усіх варіантах з добривами водостійкість агрегатів знижувалась і зростала кількість агрегатів <0,25 мм. Внесення вермикомпосту згладжувало цей негативний вплив. Скорочення кількості міжрядних обробітків оптимізувало агрофізичні властивості за рахунок внутрішнього потенціалу самого ґрунту. Використання органічних добрив на такому фоні прискорювало відновлення його оптимального стану.
Інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах під час вирощування цибулі ріпчастої
На початку вегетації збільшення листкової поверхні відбувалося повільно. Листковий індекс за традиційної технології (сорт Сквирська) змінювався від 0,14 (контроль) до 0,29 (вермикомпост, 6 т/га), за вдосконаленої – від 0,12 до 0,23. Для сорту Балстора Рейсбургер у фазу 3 - 4 листків він змінювався від 0,14 до 0,23 за традиційної і від 0,15 до 0,26 – за вдосконаленої технології. Максимальну величину листкового індексу зафіксовано майже через 3 місяці після появи сходів. Далі він зменшувався за рахунок відмирання листків.
Листковий індекс був найвищим у варіантах, де вносили органічні добрива. Так, у третій рік дослідження застосування вермикомпосту (6 т/га) сприяло розвитку листкової поверхні як за традиційної, так і за вдосконаленої технологій (2,84 - 5,02 - сорт Сквирська, 2,35 - 3,52 - сорт Балстора Рейсбургер). Внесення вермикомпосту (3т/га) в поєднанні з мінеральними добривами
Таблиця 3-
Вплив добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на окремі фізико-хімічні та агрофізичні показники орного шару
темно-сірого опідзоленого грунту (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації)
| Варіант досліду | Технологія | ||||||||||||
| традиційна | вдосконалена | ||||||||||||
| Загальний гумус, % | Сума I і II фракцій, % загального гумусу | Кількість агрегатів, % | Коефіцієнт структур-ності | Щільність, г/см3 | Загальний гумус, % | Сума I і II фракції, % загального гумусу | Кількість агрегатів, % | Коефіцієнт структур-ності | Щільність, г/см3 | ||||
| агрономіч-но цінних | водостій-ких | агрономіч-но цінних | водостій-ких | ||||||||||
| Весна | |||||||||||||
|
Контроль(без добрив) |
2,19 |
32,0 |
68,4 |
41,4 |
2,18 |
1,08 |
2,26 |
34,7 |
69,1 |
88,7 |
2,25 |
1,07 | |
|
К-во Просмотров: 400
Бесплатно скачать Реферат: Живлення рослин 3
| |||||||||||||