Реферат: Живлення рослин 3

45,1

3,09

1,14

2,29

39,5

74,8

47,9

2,98

1,18

N90 Р100 К100

2,16

29,1

66,6

37,6

2,00

1,18

2,15

33,3

67,8

39,3

2,11

1,21


забезпечувало в період інтенсивного росту рослин показники на рівні 2,64 - 3,92 (сорт Сквирська) і 2,75 - 3,07 (сорт Балстора Рейсбургер). Максимальні величини для сорту Балстора Рейсбургер за обох технологій зафіксовано на 10 діб пізніше, ніж для Сквирської. В разі внесення рекомендованої дози мінеральних добрив цей показник зменшувався на 0,14 - 0,16 (сорт Сквирська) і на 0,19 - 0,26 (сорт Балстора Рейбургер). Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу виявлено у варіантах, де вносили 6 т/га вермикомпосту як за вдосконаленої, так і за традиційної технологій (10,0 - 15,9 г/см2 ). Підвищення інтенсивності фізіологічних процесів обумовлювало збільшення використання рослинами макроелементів із добрив. За вдосконаленої технології збільшується винесення макроелементів з урожаєм. Максимальні величини встановлені у варіантах, де використовувався вермикомпост як окремо так і сумісно з мінеральними добривами. Для сорту Сквирська вони досягали 70,9 : 40,5 : 71,2 та 107,4 : 42,1 : 77,7, для сорту Балстора Рейсбургер – відповідно 80,4 : 34,5 : 84,8 та 104,3 : 46,0 : 95,6. Внесення добрив за вдосконаленої технології сприяло зростанню коефіцієнтів використання макроелементів із добрив.

Вплив добрив та технологій вирощування на продуктивність

цибулі ріпчастої

Оптимізація живлення рослин за рахунок внесення вермикомпосту (6т/га) забезпечувала отримання урожаю на рівні 240 ц/га сорту Сквирська і 298 ц/га сорту Балстора Рейсбургер за традиційної технології і відповідно 275 і 370 ц/га за вдосконаленої (табл. 4). Приріст у цих варіантах становив відповідно 112 і 122 та 118 і 131% відносно контрою (без добрив). Поєднання вермикомпосту (3 т/га) з мінеральними добривами (N45 Р50 К50 ) сприяло підвищенню продуктивності відповідних сортів на 149 і 156 за традиційної технології та на 154 і 202 ц/га – за вдосконаленої.

Підвищення доз внесення елементів живлення у формі мінеральних добрив до рекомендованої забезпечувало приріст урожаю сорту Сквирська за традиційної технології на 126, за вдосконаленої – на 124 ц/га; сорту Балстора Рейсбургер - відповідно 142 і 135 ц/га. У разі застосування вдосконаленої технології продуктивність цибулі ріпчастої підвищувалась. Зменшення дози мінеральних добрив вдвічі зумовлювало зниження врожайності культури.

Кореневе підживлення аміачною селітрою (N45 ) на фоні N45 Р50 К50 сприяло збільшенню врожайності до 181 (сорт Сквирська) і до 227 (сорт Балстора Рейсбургер) за традиційної технології та 214 і 272 ц/га за вдосконаленої. Приріст, забезпечений лише підживленням, становив 32 і 28% за традиційної технології та 41 і 31% за вдосконаленої. Позакореневе підживлення розчином "Ріверму" на фоні внесення N45 Р50 К50 та N45 сприяло приросту врожаю обох сортів до 76 і 117 за традиційної та 100 і 132 – за вдосконаленої технології.


Таблиця 4-
Вплив добрив та технологічних способів вирощування на врожайність цибулі ріпчастої, 1998 - 2000рр.

Варіант досліду

Сорт

Сквирська

Балстора Рейсбургер

Умови періоду вегетації культури

сприятливі

несприятливі

сприятливі

несприятливі

Урожайність, ц/га

Приріст

Урожайність, ц/га

Приріст

Урожайність, ц/га

Приріст

Урожайність, ц/га

Приріст

ц/га

%

ц/га

%

ц/га

%

ц/га

%

Традиційна технологія

Контроль(без добрив)

113

-

-

86

-

-

134

-

-

70

-

-

Вермикомпост (6 т/га)

240

127

112

116

30

35

298

164

122

114

44

63

Вермикомпост (3т/га) +N45 Р50 К50

262

149

132

117

31

36

290

156

116

119

49

70

К-во Просмотров: 407
Бесплатно скачать Реферат: Живлення рослин 3