Формування високої стійкості рослин озимої пшениці залежить від правильного співвідношення між поживним речовинами при їх внесенні. Оптимальне співвідношення основних елементів живлення в мінеральних добривах для забезпечення високої морозостїйкості неоднаково на різних грунтах і залежить від їх проиродньої врожайності і наявності рухомих форм поживних речовин. Мікроелементи також збільшують стійкість рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища, таких як понижені температури та інші.

3. Експериментальна частина

3.1. Грунтово-кліматичні умови

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України. Чотири п`ятих території займають гори – Українські Карпати. Південно-західна частина області являє собою рівнину і носить назву Закарпатської або Притисянської низини і становить 1/5 території області. Орні землі займають 20,5 %, луки і пасовища – 26,7 %, виноградники – 3 % території.

Грунти низинної зони, в основному, дерново – підзолисті, і тепер майже однорідні. Поскільки процес грунтоутворення в низинній зоні проходив по дерновому типу при високому оівні грунтових вод, то тут сформувались і дерново – глеєві грунти, які залягають в понижених місцях ( Вернандер, 1977).

Дерново – підзолисті і дерново – глеєві грунти багаті на окисли. Вони спричинюють світле з бурим відтінком забарвлення грунтового профілю. За виключенням заболочених, ця ознака характерна для всіх грунтів Закарпаття. Верхні горизонти цих грунтів безструктурні, розпилені. Грунтові грудочки не володіють високою водоутримуючою здатністю. Тому, при надлишку вологи вони сильно запливають, а під час підсихання утворюють щільну кірочку. Це призводить до того, що у вологі роки рослини відчувають нестачу кисню в зоні кореневої системи, а в посушливі – нестачу вологи.

Клімат Закарпаття помірно-континентальний, вологий, пом`якшений впливом Атлантичного океану. Літо спекотне, осінь тепла і тривала зима відносно тепла і коротка. Найбільш тепла низинна частина області – Виноградівський, Берегівський і Мукачівський райони.

Річна кількість на низині 600 – 700 мм.

Вегетаційний період на низині триває до 230 діб.

Кліматичні умови, де проводилися польові дослідження, такі самі як і в низинній зоні області ( р/з ім. Т. Г. Шевченка Виноградівського району). Весна тут починається в третій декаді березня і триває до середини травня. Літо продовжується до кінця вересня. Зимовий період триває 70 – 90 діб. Характеризується малою кількістю снігу, товщина снігового покриву сягає 40 і більше сантиметрів.

Що стосується низинної зони, то тут сприятливі кліматичні фактори та тривалий вегетаційний період створюють сприятливі умови для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

3.2. Методи та об ` єкти досліджень

Дослідження проводилися в лабораторних та польових умовах. Досліди закладені в Притисянській низовині.

Про морозостійкість і зимостійкість судили, досліджуючи відновлення тургесцентності та вивчаючи вплив низьких температур на об`єм та вбирну здатність кореневих систем деяких сортів пшениці.

Вбирну здатність кореневої системи визначали методом Д. А. Сабініна та І. І. Колосова (1950), про яку судили за величиною робочої адсорбційної поверхні. Д. А. Сабінін та І. І. Колосов показали, що явище адсорбції є першим етапом поглинання речовин коренями рослин. Загальна адсорбційна поверхня складається з величини активної і неактивної поверхонь.

Дослідження проводились на важливій сільскогосподарській культурі – озимій пшениці. Озима пшениця відноситься до родини злакових ( Poacea Barnhart). Є два основні види пшениці – м`яка ( Triticum aestivum) та тверда ( Triticum durum). Тверда пшениця належить до тетраплоедної групи.

Для дослідження використовувались такі сорти озимої пшениці:

Миронівська 40 – виведеній Миронівськам науково-дослідним інститутом селекції і на сінництва пшениці, шляхом схрещування ліній Лютесценс, виділеної з ярої пшениці Артемівка ( зміненої в озиму) з Безостою 4, з наступним індивідуальним добором. Автор – академік В. М. Ре- месло. Вперше районований в 1971 році. Різновид Лютесценс стійкий до осипання, вилягання, посухостійкість вище середньої. Ураження Бурою іржею і Горошнистою росою середнє. Сорт високоврожайний, має добрі хлібопекарські якості.

Одеська 66 – сорт селекції Всесоюзного селекційно-генетичного інституту. Одержаний в результаті добору гібридів від схрещування сортів Кавказ і Одеська 51. Різновид еритроспермум. Сорт середньостиглий. Посухостійкість сорту така ж, як і в Одеськлї 51, а по стійкості до полягання переважає її.

3.3. Результати досліджень та їх обговорення

Дослідження проводили в лабораторних та польових умовах. В лабораторних умовах ми займалися вивченням відновлення тургесцентності рослин, після їх проморожування в холодильній камері та визначали вбірну здатність коренів, про яку судили з величини робочої адсорбційної поверхні кореневої системи. В польових умовах вивчали вплив низьких температур на об`єм коренів та продуктивність озимої пшениці.

Таблиця 1

Відновлення тургору рослин озимої пшениці після їх проморожування

Сорти озимої пшениці	Відновлення тургору, % рослин
Миронівська 40	52
Одеська 66	16

Наші дослідження по вивченню морозостійкості з двома сортами озимої пшениці ( Миронівська 40 і Одеська 66) показали, що сорт Миронівська 40 виявився більш стійким до дії низьких температур. Як можна побачити з таблиці 1, більше 50 % рослин пшениці цього сорту після проморожування відновили тургор, в той час, як у Одеської 66 цей показник був значно нижчим.

Отже, як видно з отриманих нами даних сорт Одеська 66 значно глибше реагував на несприятливі зовнішні умови, ніж сорт Миронівська 40.

Таблиця 2

Вплив проморожування на об`єм коренів, см³

Сорти пшениці	Непроморожені рослини (контр.)	-100 С	-160 С
Миронівська 40	6,1	3,5	1,1
Одеська 66	3	1,5	0,4

Рис. 3

Пояснення до рис. 3

1 – оптимальна температура;

2 – мороз.

Як видно з таблиць 2 і 3, дія низьких температур негативно впливає на об`єм та вбирну здатність кореневої системи рослин пшениці, причому у більшій мірі у сорту Одеська 66. Так, якщо після проморожування у сорту Миронівська 40 об`єм кореневої системи становив 3,5 см³ , то у сорту Одеська 66 всього 1,5 см³ .

При цьому вбирна здатність складала у сорту Миронівська 40 1,6 м²

на контролі і 1,45 після дії низьких температур. В той же час, як у сорту Одеська 66 ці показники були, відповідно, 1,45 і 1,1 см² .

Миронівська 40 є більш морозостійкою, ніж Одеська 66.

Таблиця 4

Урожайність озимої пшениці

Сорти	Центнерів/га
Миронівська 40	45 +/- 1,8
Одеська 66	42 +/- 3,2

Серед досліджуваних пшениць дещо вищою продуктивністю характеризуються сорти Миронівської селекції.

Висновки

На основі проведених експериментальних досліджень можна зробити висновки.

1) Низькі температури негативно впливають на фізіолого-біохімічний стан паростків пшениці, що супроводжувались зменшенням об`єму та вбірної здатності кореневої системи.

2) Відновлення тургесцентності рослин після дії на них морозу значно гальмувалося, особливо у сорту Одеська 66, що, мабуть, пов`язано з певними пошкодженнями клітинних структур, особливо мембранної системи.