Реферат: Змінити ставлення до р. Самари

Є й інші питання, що стосуються охорони нав­колишнього середовища і потребують дальшого вивчення й творчого вирішення. Це, передусім, проблема осушення боліт. Адже болота є акуму­ляторами води, вони протягом значного часу підтримують водність малих і великих річок - водоносних прісних артерій. Настав час провести інвентаризацію усіх великих і малих боліт і на науковій основі вирішити, які з них слід зали­шити для зберігання водності річок. Звичайно, треба заборонити осушення цих акумуляторів вологи, а для решти встановити обов'язкове по­двійне регулювання, щоб не допустити їх пересушення й вивітрювання ґрунтів. Отже, знову проблеми води й землі потребують одноразового вирішення...

Нині тема охорони природи, раціонального ви­користання її ресурсів, захист навколишнього середовища — чи не одна з найактуальніших тем віку. Є вже позитивні результати у цьому напрямку: мешканці сіл Перещепиного та Ме­ліоративного відремонтували у 1987 році очисні споруди господарсько-побутових стоків на якіс­ному рівні.

На Кільченському асфальтовому заводі про­ведено реконструкцію і одночасну заміну сухого-способу очищення забрудненого повітря на во­логий.

Проведено демонтаж тваринницької ферми в районі озера Солоний Лиман, де намічено розши­рити базу обласної лікарні.

Новомосковський ордена Трудового Червоно­го Прапора трубний завод імені 50-річчя Радян­ської України вперше в галузі застосував без­стічну замкнуту оборотну систему водопостачан­ня цехів технічною та питною водою. Тут побу­дована також мережа споруд біологічного очи­щення. Зовсім припинено забір води на виробни­цтво з Самари і введення її в русло неочищених стоків.

На підприємстві створено розгалужену мере­жу споруд і великий став-шламонакоплювач з. потужним земснарядом; діє система очищення води кварцевими фільтрами, горизонтальними відстійниками окалини та установками нейтралі­зації кислих сплавів. А в комплексі новозбудованого ТЕЗЦ № 3 стала до ладу установка для очищення і знесолювання хімічних стоків вироб­ництва.

Непогані справи на трубному заводі і з охо­роною атмосферного повітря. Більшість техноло­гічних ліній, що виділяють пил і шкідливий газ, вже оснащено пилегазовловлюючими установка­ми. Контроль за додержанням правил технічної" експлуатації і ефективністю всієї системи вловлюючої апаратури здійснює заводська лабора­торія по охороні праці і промисловій санітарії. Станція автоматичного знімання проб атмосфер­ного повітря діє безперервно протягом усього робочого часу. Роботу автоматів доповнює ме­режа громадських постів та інспекторів, які за­кріплені за всіма технологічними цехами.

Багато робиться на підприємстві і для охоро­ни навколишнього середовища. Вздовж завод­ських корпусів посаджено у кілька рядів тополі, клени, верби, а обабіч асфальтових доріжок — яблуні і груші. Вся територія устелена зеленим килимом, на якому яскравими барвами вигра­ють квіти. Є своя заводська квіткова оранже­рея, де цілорічне вирощують троянди, гвоздики, тюльпани та багато іншої флори.

За виробничою зоною території заводу від­дзеркалюють води штучних ставків, які заросли біля берегів очеретом, рогозом та кущами лози.

На лівому березі Самари для виробничників споруджено турбазу-профілакторій «Трубник» на 200 місць і піонерський табір для дітей за­водчан — на 240.

Активна і дійова участь широкої громадсь­кості у здійсненні природоохоронних заходів що­до раціонального використання води, очищення навколишнього середовища, озеленення терито­рії підприємства дозволили Новомосковському трубному заводові досягти високих виробничих показників і неодноразово виходити переможцем у республіканському і Всесоюзному соціалістич­ному змаганні.

...Поява автомобіля розширила сферу діяль­ності людини, збільшила виробничі сили су­спільства. Поліпшення конструкції двигуна внут­рішнього згоряння дозволило збільшити швидкість руху, що в свою чергу примусило будува­ти дороги з твердим покриттям.

Одночасно з цим виникла необхідність по­стійного розширення мережі шляхів, удоскона­лення системи обслуговування і експлуатації автомобіля і, врешті-решт, реконструкції міст. Виникла також зовсім нова проблема — безпеки і нешкідливості автомобіля для людини і нав­колишнього середовища.

Неподалік Новомосковського трубного заводу, иа роз'їзді селища Кулебівки, побудовано акве­дук, щоб розвантажити автомагістраль від над­мірного руху транспорту. Обійшовся він державі більше чотирьох мільйонів карбованців.

На території Новомосковського району спо­руджується також швидкісна траса Москва— Харків—Сімферополь, яка удвічі зменшить на­плив транспорту у напрямку Новомосковськ— Красноград.

Відрадно, що і в глибинках Присамар'я ос­таннім часом відчутні зміни щодо будівництва нових доріг з твердим покриттям. Асфальтові шляхи не так давно пролягли на маршрутах Новостепанівка—Гнатівка та Андріївка—Василівка.

Новомосковську дуже потрібна об'їзна траса, але будується вона вкрай повільно. У центрі міста вже відчувається надмірна кількість ток­сичних викидів автомобільних газів. Ось чому об'їзна траса так потрібна зараз, сьогодні...

Практика показує, що із збільшенням шири­ни проїзної частини шляху у два рази концент­рація окису вуглецю за інших однакових умов (інтенсивності руху, метеорологічних показників тощо) зменшується на ЗО—50 процентів. Густі зелені насадження з чагарниками здатні зменшувати рухливість повітря над проїзною части­ною, якщо вона знаходиться в зоні вітрової тіні. А погіршені умови аерації шляху призводять до збільшення концентрації відпрацьованих газів автомобілів у повітрі. Звідси й висновок: шляхи слід робити ширшими, а зелені насадження роз­міщувати з урахуванням створюваної деревами вітрової тіні. Кращим прикладом у районі є ав­томагістраль Москва—Сімферополь.

На Присамар'ї слід багато зробити у цьому напрямі. Інспекція охорони природи, державтоінспекція та громадськість можуть і повинні ак­тивізувати свою діяльність у справі дотримання чистоти повітряного басейну.

Повітря може бути забруднене шкідливими; газоподібними й механічними домішками: окси­дом вуглецю, сірчистим газом, сірководнем, пи­лом, а також хвороботворними мікроорганізма­ми. Усі ці домішки, безумовно, впливають на здоров'я людини, на тварин і рослини.

Служб природоохоронного нагляду у нас ба­гато, але часто вони йдуть на поводі у різних відомств. Взяти, наприклад, інспекцію по охоро­ні атмосферного повітря. Вона давно перетвори­лася в канцелярський орган по переписуванню звітів підприємств, які часто показують звичай­нісіньку «липу». Інспекція мало цікавиться ста­ном технологічних процесів, замість того, щоб стояти на варті закону, діє за принципом «чого-бажаєте?» Один повчальний факт: санепідслужба області відхилила проекти гранично допусти­мих викидів шкідливих речовин в атмосферу на флюсоплавильній ділянці та відділенні фрітти Новомосковського трубного заводу. Це рішення підтримало й Міністерство охорони здоров'я УРСР. Однак інспекція по охороні атмосферного повітря дозволила заводу викидати в атмо­сферу сірчистий газ, сірководень та інші речо­вини. І тепер уже повітря на житловому масиві Животилівки поповнилося цілим букетом отруй­них викидів на законній, як кажуть, основі.

Великої шкоди завдають Самарі поля філь­трації, що розташовані біля відділення фрітти трубного заводу, особливо коли його карти пе­реповнюються дощовими або талими водами...

Як бачимо, долю ріки Самари стали вирішу­вати не санепідстанція, не спеціалісти басейно­вої інспекції по охороні водних ресурсів, а гос­подарники і ті, що йдуть у них на поводі, керів­ники різних рангів.

Охорона і раціональне використання зе­мельних і водних ресурсів нині постійно перебу­вають у центрі уваги громадськості. Адже вони е основними і незамінними природними фактора­ми існування всього людства.

Корінні жителі нашого краю постійно піклу­ються про охорону землі, підвищення її родю­чості при дедалі зростаючій кількості населення, постійному розвитку промисловості, що є обо­в'язковими умовами дальшого піднесення сіль­ського господарства, збільшення виробництва продуктів харчування і сировини для промисло­вості. Земля — основний і незамінний засіб сіль­ськогосподарського виробництва, просторовий базис для будівництва.

На Присамар'ї 56 процентів земель--чорно­зем, орні землі сягають 80—90 процентів. Таким чином, резервів збільшення ріллі за рахунок ін­ших угідь майже немає. Із зростанням населен­ня і відведенням земель для несільськогосподарських потреб і внутрігосподарського будівництва кількість орних угідь зменшується. За останні ми даними, на душу населення припадає 0,7 гек­тара ріллі проти 0,91 у 1955 році. Крім того,, майже половина оброблюваних земель — дев'ять тисяч гектарів — зазнає шкоди від водної і віт­рової ерозії, заболочення й перезволоження, а від підвищеної кислотності, засоленості і солон­цюватості—близько 11 тисяч гектарів.

Питанню охорони і раціонального використан­ня земель, підвищенню їх родючості хоч і при­діляється велика увага, але останнім часом хі­мізація стала блискавично наступати на людину і природу. Ось чому на Присамар'ї у 1988 році застосування гербіцидів знижено на 40—60 про­центів в усіх господарствах, а колгосп «Вперед» взагалі відмовився від пестицидів. Районні служ­би заохочують виробництво продукції для діє­тичного дитячого харчування без використання: отрутохімікатів.

Не так давно кормами, перенасиченими ніт­ратами, у сусідньому районі отруїли цілу ферму тварин. Звістка — ніби грім з ясного неба!..

Нашпигована хімією земля в переважній біль­шості господарств Присамар'я фактично втра­чає властивість поновлювати свою природну ро­дючість.