Шпаргалка: Национальная экономика шпоры 2

Визначальним узагальнюючим показником обсягів виробни­цтва є валовий випуск (ВВ), який характеризує сумарну вартість товарів і послуг, вироблених резидентами за певний період, включаючи товари і послуги, які трансформовані або повністю спожиті в процесі виробництва (витрати сировини, матеріалів, палива, електроенергії, напівфабрикатів, послуг тощо).

Вартість останніх називають проміжним споживанням (ПС).

16. Показники якісних змін економічного розвитку. Методика розрахунку комплексу індексів, які використовуються у міжнародній практиці.

Індекс — це статистичний відносний показник, що характеризує співвідношення в часі (динамічний) або у просторі (територіальний) соціально-економічних явищ, або ступінь відхилення показника від певного стандарту, нормативу. Як і будь-яку відносну величину, ін­декс можна подати у вигляді коефіцієнта, процента, проміле, продециміле та ін.

Індекс, як і будь-який інший статистичний показник, поєднує якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відображає соціально-економічний зміст показника, його числове значення — інтенсивність змін, або ступінь відхилення.

Методика розрахунку (модель) індексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня агрегованості інформації. Метод дослідження визначає функцію, яку виконує індекс у конкретному аналізі, і характеристики порівнянь:.

Рис. Функції індексів

Розрізняють такі види індексів:

індивідуальні — дають порівняльну характеристику співвідно­шення окремих елементів сукупності;

зведені — характеризують зміну співвідношення сукупностей явищ, наприклад цін на товари.

Якщо сукупність, яку вивчають, складається з кількох груп, то в цьому разі можна визначити зведені групові індекси (субіндекси) і зведений індекс за сукупністю, тобто загальний індекс.

Індекси класифікують за певними ознаками.

За характером об'єктів, які вивчають, розрізняють індекси:

об'ємних показників — індекси фізичного обсягу промисло­вої, сільськогосподарської продукції, роздрібного товарооборо­ту тощо (у цих індексах кількість оцінюють в однакових порів­нюваних цінах);

якісних показників — індекси цін, собівартості виробництва продукції, врожайності тощо (ці індекси розраховують на базі однакових, незмінних кількостей продукції).

За ступенем охоплення елементів сукупності виокремлюють такі індекси:

індивідуальні;

зведені.

За методологією розрахунку індекси поділяють на такі:

середні з індивідуальних;

агрегатні.

55. Держава як виробник суспільних благ.

Однак, можна припустити, що якість освіти в Україні все-таки не відповідає вимогам часу. Простим збільшенням кількості вищих навчальних закладів (що відбувається в даний момент в Україні) проблему не вирішити. Проект не був прийнятий Кабінетом Міністрів України і тому не був втілений у життя. Але не дивлячись ні на що, спроби реформувати освіту в Україні робляться постійно. Наприклад, згідно з наказом Міністра освіти № 285 від 31 липня 1998 року, почата розробка нових стандартів вищої освіти. Прийняття нових стандартів поступово приведе до зміни відносин більшості викладачів до знань, що вони дають студентам. Нові стандарти жадають від професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів більш уважного ставлення до майбутнього кожного студента, змушують думати над тим, як учити умінням, що дозволять людині швидко знайти роботу і реалізувати себе. Нові стандарти вимагають змінити інформаційний підхід в освіті на діяльніший: вчити конкретним вмінням.

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти України виглядає наступним чином.

66. Організація процесу виконання управлінських рішень.

Організувати виконання рішення - важке завдання, яке вимагає знання людей, їх можливостей, методів виконання. Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує цикл управління.