Сочинение: Творчество Ивана Мазепы
Відомо, що до написання «Полтави» Пушкіна спонукали рядки поеми Кіндрата Рилєєва «Войнаровський» про «жену страдальца Кочубея и обольщенную их дочь».
Андрій Войнаровський, син сестри Мазепи, був улюбленцем бездітного гетьмана і розділив з ним долю поразки під Полтавою. Войнаровський до 1716 року знаходив притулок у Західній Європі, а потім був схоплений у Гамбурзі за вимогою російського резидента і засланий до Сибіру.
У поемі поета-декабриста образ українського гетьмана постає як взірець борця за
свободу своєї батьківщини:
Уж близок час, близка борьба,
Борьба свободы с самовластьем!
І устами Войнаровського поет каже про себе і про своїх однодумців по боротьбі:
Так мы, свои разрушив цепи,
На глас свободы и вождей,
Ниспровергая все препоны,
Помчались защищать законы
Среди отеческих степей.
Незважаючи на невдачу, Мазепа в поемі проголошує:
Спокоен я в душе своей;
И Петр, и я — мы оба правы:
Как он, и я живу для славы,
Для пользы Родины моей.
Отже, К. Рилєєв не тільки не зневажає Мазепу, а й ставить його поряд з Петром.
Зовсім інша точка зору на Мазепу у Пушкіна. В цій темі двох російських поетів єднає тільки те, що ні Рилєєв, ні Пушкін не назвали свою поему іменем головного героя. Така назва була б обов’язково заблокована царською цензурою. Але два поети, живучи в один і той же час, по-різному сприйняли вчинки гетьмана України. Для одного з них Мазепа був майже однодумцем, для іншого — зрадником, ворогом і злочинцем.
В передмові до першого видання «Полтави» Пушкін, недвозначно натякаючи на Рилєєва, пише про образ Мазепи: «Некоторые писатели хотели сделать из него героя свободы, нового Богдана Хмельницкого».
Автор «Полтави» пише про гетьмана досить зневажливо. Майже десять разів він називає Мазепу «злодей» і «враг», або навіть «мощный злодей» і «мощный враг». Але характерно, що у перекладах поеми українською мовою А.Малишку і М. Рильському вдалося уникнути майже всіх пушкінських, м’яко кажучи, несхвальних епітетів на адресу гетьмана.
Ось кілька прикладів:
О.Пушкін — А.Малишко і М.Рильський.
— Она в объятиях злодея! — Іван Мазепа – він із нею!
— Донос на мощного злодея... — Донос на владаря лихого...
— ... Не дремлет его коварная душа... — Не має спокою гетьмана душа...
— В груди кипучий яд нося, в светлице гетьман заперся... — У чорній тузі сам один
замкнувся у світлиці він...
— Теперь он мощный враг Петра... — І ополчився на Петра...