Сочинение: Виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено науковий апарат дисертації, розкрито теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про вірогідність результатів і їх апробацію.
У першому розділі – „Теоретичні засади виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури” – здійснено аналіз понятійного змісту існуючих наукових поглядів на сутність і особливості морально-ціннісних орієнтацій підлітків, виділено найважливіші структурні компоненти морально-ціннісних орієнтацій, їхні функціональні значення у соціумі й індивідуальній свідомості, розкрито особливості світової художньої культури як важливого чинника розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
На основі узагальнення результатів аналізу філософсько-естетичних і психолого-педагогічних праць (Т.Аболіна, М.Каган, А.Комарова, Г.Костюк, Д.Леонтьєв, О.Леонтьєв, В.Ядов) було визначено, що морально-ціннісні орієнтації – це поняття, яке відображає спрямованість особистості на засвоєння гуманістичних моральних цінностей суспільства, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя й орієнтацію на них у процесі задоволення своїх потреб. Відзначено, що морально-ціннісні орієнтації є одним із найважливіших елементів структури особистості, оскільки в них сконцентровано виражені суб’єктивні ставлення особистості до об’єктивних рівнів її буття, які зумовлюють спрямованість її соціальної поведінки. Вони істотно впливають на стиль мислення і життя індивіда, перебіг емоційних і мотиваційних процесів, а також формування інтересів особистості. Виховання людини в цілому можна розглядати як керування становленням або зміною її ціннісних орієнтацій. Надзвичайно важливим у цьому процесі є спрямування підростаючої молоді до загальнолюдських гуманістичних моральних цінностей.
Обґрунтовано, що зміст і характеристики феномена „морально-ціннісна орієнтація особистості”, визначається базовими категоріями „цінність”, „моральна цінність”, „ціннісна орієнтація”. Враховуючи, що предметом нашого дослідження є пошук педагогічних умов удосконалення процесу виховання гуманістичних морально-ціннісних орієнтацій підлітків, на основі новітніх наукових праць було розкрито особливості їх формування, функціонування й ієрархічної структури.
Враховуючи феноменологію духовного становлення і самовизначення особистості в культурному просторі, розроблену М.Бахтіним, В.Біблером, Л.Виготським, М.Каганом, О.Канарським, О.Леонтьєвим, обґрунтовано вплив творів світової художньої культури на розвиток морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Особливості та проблеми виховання особистості засобами творів світової художньої культури розкрито у працях Л.Масол, Н.Миропольської, О.Комаровської, Б.Неменського, С.Ничкало, О.Ростовського, О.Рудницької, Г.Шевченко, А.Щербо, О.Щолокової. Опираючись на концептуальні положення і методичні рекомендації щодо естетичного виховання учнівської молоді, на основі праць цих науковців визначено, що твори світової художньої культури акумулюють і зберігають системи цінностей, ціннісних пріоритетів суспільства, виражаючи таким чином потреби суспільства у поширенні й функціонуванні моральних цінностей. У той же час, твір мистецтва як духовний феномен виражає субстанціональні властивості морально-ціннісної сфери особистості як у своїй предметній структурі, так і в функціональних значеннях, через які художня творчість входить у духовну культуру особистості, відкриває можливість осягнення особистісних смислів і оцінок іншої людини, виконуючи при цьому роль внутрішнього джерела її розвитку і регулятора зовнішньої поведінки.
На засадах культуротворчих концепцій мистецтва (В.Діденко, В.Малахов, Л.Масол, В.Панченко, В.Толстих), які доводять здатність людини у художній діяльності не тільки пізнавати, відображати об’єктивну реальність, а й продуктивно діяти в системі культури, впливати на всі сфери духовного буття людини, проаналізовано основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій і механізм їх засвоєння засобами творів художньої культури.
Враховуючи особливості морально-ціннісного розвитку та сприйняття художніх творів учнями молодшого підліткового віку, визначено такі основні компоненти морально-ціннісних орієнтацій підлітків: когнітивний – як система засвоєння особистістю „соціальних знань”: понять, правил, оцінок, норм, переконань, поглядів, вірувань, цінностей; емоційно-мотиваційний – включає мотивацію, особистісний сенс цінності, який викликає і закріплює в учнів позитивні емоції, інтерес, бажання і як наслідок формує стійке прагнення дотримуватися певних норм і правил; діяльнісний – фіксує готовність практично діяти у напрямі того ставлення до об’єктів, яке пов’язане з когнітивним і емоційним компонентами та сукупністю відповідних прийомів діяльності, уміннями і навичками.
Виявлено характерологічні якості учнів підліткового віку, на основі яких формуються морально-ціннісні орієнтації: потреба у соціальній взаємодії, розширення кола інтересів, інтенсивність процесів ідентифікації і самореалізації.
У другому розділі – „Стан вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків” було визначено основні параметри діагностування стану вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків; організовано і здійснено педагогічне діагностування й аналіз рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури.
Критеріями і показниками вихованості морально-ціннісних орієнтацій визначено: когнітивний (розуміння сутнісної ідеї і змісту основних моральних цінностей; розуміння їх відображення в творах мистецтва; наявність уявлень і понять про морально-ціннісні орієнтації особистості; загальна морально-ціннісна ерудиція учнів; морально-ціннісний тезаурус (активний фонд спеціальних знань); знання про основи моральних стосунків між людьми; знання практичного характеру – адекватної певним умовам та обставинам поведінки, зображеної у художніх творах у зіставленні їх з особистим життєвим досвідом); емоційно-мотиваційний (наявність емоційного ставлення, вираженого в особистісному осмисленні певної моральної цінності; глибина емоційної оцінки й обґрунтованість емоційних моральних суджень; адекватне емпатійне сприйняття цінностей, почуттів та емоцій, відображених у творах мистецтва, їх особистісне переживання та осмислення; рефлексія – наявність самороздумів, самооцінки, самоінтерпретації власної моральної культури у зіставленні її з морально-ціннісним досвідом минулого та сучасного суспільства; потреба у самооцінці, саморозвитку та самовдосконаленні; критичність думок, переживань, вчинків; морально-етична та естетична мотивація вчинків як вираження моральних потреб підлітка (адаптація – індивідуалізація – інтеграція); інтерес до вивчення морально-ціннісного досвіду людства, відображеного у творах світової культури; прагнення до збагачення власного емоційно-естетичного і морального досвіду у художньо-творчій діяльності); діяльнісний (уміння знаходити прояви морально-ціннісних орієнтацій людей у художніх творах та в повсякденній дійсності; уміння аналізувати моральні цінності, відображені в художніх творах, пов’язувати їх з конкретно-історичними соціальними умовами і власним життєвим досвідом; уміння і навички морально-етичної поведінки, дотримання їх у повсякденному житті; морально-ціннісна зорієнтованість міжособистісного спілкування, здатність відстоювати власні моральні переконання; сприяння побудові партнерських стосунків з людьми на основі моральних норм поведінки, протидія аморальним проявам у навколишній дійсності).
У процесі констатувального експерименту за допомогою бесід, тестів, анкетування, ранжування, методу незакінчених речень, моральних дилем, само- та взаємохарактеристик, творів-роздумів з урахуванням розбіжностей морально-ціннісного розвитку підлітків за наведеними вище критеріями і показниками було визначено наявність у них рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій: індиферентно-репродуктивного, емоційно усвідомленого і активно-творчого.
Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Так, за результатами діагностики, 20% учнів, залучених до експерименту, знаходяться на індиферентно-репродуктивному (низькому) рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій, 63% учнів – на емоційно усвідомленому (середньому) рівні і тільки 17% підлітків володіють високим, активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій.
Серед причин, які зумовили цей рівень, можна визначити такі: ціннісне спрямування виховання часто є продекларованим, але на практиці не реалізованим; недостатня кількість навчальних годин на предмети суспільствознавчого і мистецького циклів; акцентування педагогічних завдань на розвиток інтелекту в школі і суспільстві, яке часто призводить до заміни сприймання художніх творів їх “вивченням”, внаслідок чого нівелюється емоційний вплив художнього образу; недостатня реалізація зазначеного у навчальних програмах предметів світоглядного аспекту й орієнтації на морально-духовні та культурні цінності; зміст предметів часто звужується до освоєння певних „технічних” навичок; часто не враховується вікова специфіка психологічного розвитку підлітків; практично відсутній діяльнісний підхід, не здійснюється засвоєння та перенесення на себе ціннісного змісту творів, не враховуються принципи особистісного підходу.
Складність природи цінностей зумовлює складність передачі їх підростаючому поколінню, особливо щодо переконання молоді у необхідності опанування і визнання моральних цінностей обов’язковими для наслідування у житті. Суперечності аксіологічного, психологічного і педагогічного характеру вимагають необхідності визначення умов ефективності виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
У третьому розділі „Процес виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури” визначено педагогічні умови ефективності виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків; розроблено модель особистісно орієнтованої виховної технології відповідно до педагогічних умов виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури; представлено перебіг експерименту та результати апробації дослідної роботи; здійснено аналіз результатів формувального експерименту.
Науково обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективності процесу виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури: утвердження в школі культуротворчого підходу до процесу виховання підлітків з урахуванням провідних потреб цього віку; удосконалення структури і змісту виховної роботи на уроках гуманітарно-естетичного та суспільствознавчого циклів; забезпечення і практичне втілення педагогічних механізмів виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків; урахування специфіки та виховних можливостей творів світової художньої культури в організації активної діяльності підлітків, спрямованої на виховання ціннісних орієнтацій; впровадження діалогічної суб’єкт-суб’єктної моделі взаємодії підлітків і дорослих в урочній і позаурочній діяльності.
Моделюванню технології виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури передувало дослідження науково-методичної і програмної літератури, професійної діяльності вчителів та рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій учнів 5-6-х класів, яке засвідчило, що навчально-виховна система школи недостатньо реалізує морально-ціннісний потенціал, закладений у творах світової художньої культури.
Мета експериментальної роботи передбачала створення особистісно орієнтованої технології виховання гуманістичних морально-ціннісних орієнтацій у підлітків засобами творів світової художньої культури на основі дотримання визначених педагогічних умов, що реалізується в контексті гуманізації міжособистісних відносин учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках суспільствознавчого і гуманітарно-естетичного циклів (етики, історії, української літератури, зарубіжної літератури, музичного мистецтва) та у позаурочній діяльності.
У процесі розробки технології виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової культури було поставлено завдання , спрямовані на: виховання позитивних уявлень, понять, оцінок, переконань щодо гуманістичних моральних цінностей; розвиток, поглиблення й узагальнення знань про морально-ціннісні значення явищ навколишнього світу і моральні стосунки між людьми, їх художнє сприйняття й осмислення; засвоєння сутнісної ідеї та змісту цінностей добра, свободи, справедливості, милосердя, поваги, терпимості, дружби, щирості, любові та ін.; виховання і розвиток відповідних вищим моральним цінностям таких моральних якостей, як доброзичливість, чуйність, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя та ін.; виховання стійкого глибоко емоційного ставлення і особистісного осмислення моральних цінностей, втілених у художніх творах і навколишній дійсності; розвиток мотивів моральної поведінки від корисливо-егоїстичних до морально-духовних суспільно значущих на прикладах із художніх творів, життя та творчості видатних особистостей; виховання орієнтації на необхідність духовної самореалізації у світі та втілення моральних ідеалів і цінностей у власній художньо-творчій діяльності; розвиток умінь і навичок морально-творчої взаємодії з навколишнім світом; виховання самоповаги і поваги до різних думок, переживань, вчинків; розвиток умінь і навичок партнерського спілкування та побудови відносин на основі моральних норм поведінки.
Процес виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової культури проходив поетапно. Згодом, у процесі роботи, кожен з попередніх етапів продовжувався під час наступних як напрям виховної взаємодії.
Пізнавально-цілеутворювальний етап полягав у розвитку моральних понять, потреб і бажань, співставленні виявлених у художніх творах моральних цінностей із власною системою цінностей; моделюванні навчально-виховних проектів морально-ціннісного спрямування; плануванні і проектуванні виховних впливів на морально-ціннісні орієнтації підлітків засобами творів світової художньої культури. Мотиваційний етап забезпечував виховання моральної свідомості і мотивів у вигляді гуманістичних моральних норм, ідеалів і цілей, моральних цінностей, моральних емоцій і почуттів, моральних бажань, потреб і переконань. Поведінково-перетворювальний етап проявлявся у включенні у свідомість підлітка моральних цінностей, засвоєних у процесі “спілкування” з творами художньої культури, у вихованні здатності до морально-вольової саморегуляції вчинків відповідно до власних морально-ціннісних орієнтацій та стимулюванні морального вибору підлітків у практичній діяльності.
Модель педагогічної технології виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків представлено нижче (рис.1).
У результаті дослідження теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність відповідних педагогічним умовам змісту, форм і методів виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Сутність процесу виховання відображено в організації основних етапів і напрямів роботи: пізнавально-цілеутворювального, мотиваційного і поведінково-перетворювального. Змістову складову процесу становить система завдань репродуктивно-творчого (керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, мозкові штурми тощо) і проблемного характеру (ситуації морального вибору, соціальні ролі, вирішення моральних дилем, тренінгові вправи), яка включає загальнолюдські моральні цінності, втілені у творах світової художньої культури.
Основними методами виховного впливу були: інформаційно-пізнавальні, проблемно-дискусійні, сюжетно-рольові та комунікативні ігри, діяльнісно-практичні, інтегративні, методи рефлексії, вмовляння, виховання прикладом, методи вправляння та колективного впливу.
Формувальний експеримент, спрямований на виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури, проводився нами в період з 2002 по 2007 навчальний рік. Експериментальна група складалася з 224 учнів 5-6 класів, контрольна – з 238 учнів 5-6 класів. Контрольна й експериментальна групи мали практично однакові вихідні рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій, приблизно однакову успішність і ставлення до навчання. Навчання у контрольній групі здійснювалося за державними програмами і підручниками з навчальних предметів. В експериментальній групі навчально-виховний компонент ЗОШ було доповнено авторським навчальним матеріалом (тексти, моральні дилеми та ін.) на уроках суспільствознавчого, гуманітарно-естетичного циклів, у позаурочній і позакласній діяльності, що дало можливість створити оптимальні умови для виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури.
Під час проведення формувального експерименту найбільш ефективними були методи опосередкованого опанування цінностей і відповідні форми виховного впливу: інформаційно-пізнавальні (диспути, керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, ринги); сюжетно-рольові та комунікативні ігри (“урок-мандрівка”, “урок-експедиція”, “конференція науковців”, “рада старійшин”, “суд”, “картинна галерея”, “у майстерні художника”); проблемно-дискусійні (бесіда, міжрольове спілкування, міжособистісне спілкування, “сократівський діалог”, “поліфонічний діалог”, “внутрішній діалог”, доручення, творчі завдання, задачі, моральні дилеми); діяльнісно-практичні (твори-роздуми, проблемні твори, акції, групи милосердя, тренінги); інтегративні (клуби, творчі виховні проекти); методи рефлексії, сугестії, методи психодрами і символдрами, прогнозування і моделювання моральних вчинків.
Результати формувального експерименту довели позитивні зрушення в рівнях морально-ціннісних орієнтацій підлітків. На кінець експерименту 9,3% підлітків знаходяться на індиферентно-репродуктивному рівні вихованості, 41,2% – на емоційно усвідомленому і 49,6 % учнів володіють а