Статья: Фіскальні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією

Таблиця 6Структура імпорту сільськогосподарської продукції в Україну у 2003-2007рр. *

Показники	2003	2004	2005	2006	2007
Співвідношення імпорту та експорту сільськогосподарської продукції, %	79,56	55,08	62,35	67,19	65,81
Частка сільськогосподарської продукції у загальному обсягу імпорту, %	9,4	6,6	7,4	7,0	6,8
Група І УКТ ЗЕД: обсяги імпорту всього, млн. дол. % від загального імпорту с.-г. продукції	189,2 8,7	315,0 16,5	499,6 18,6	648,9 20,5	771,4 18,8
Група ІІ УКТ ЗЕД: обсяги імпорту всього, млн. дол. % від загального імпорту с.-г. продукції	776,6 35,7	439,5 23,0	525,5 19,6	671,7 21,2	860,5 20,9
Група ІІІ УКТ ЗЕД: обсяги імпорту всього, млн. дол. % від загального імпорту с.-г. продукції	109,3 5,0	149,3 7,8	204,1 7,6	191,1 6,0	388,2 9,4
Група ІУ УКТ ЗЕД: обсяги імпорту всього, млн. дол. % від загального імпорту с.-г. продукції	1098,6 50,6	1004,7 52,7	1454,7 60,2	1654,5 52,3	2090,9 50,9

*Складено за даними Державного комітету статистики України.

Як видно з даних табл. 6, за аналізований період відбулися суттєві зміни в структурі імпорту сільськогосподарської продукції. По-перше, співвідношення імпорту та експорту знизилось з 79,56 % в 2003 році до 65,8%, що слід визнати позитивною тенденцією. По-друге, питома вага сільськогосподарської продукції в загальному обсязі імпорту за аналізований період знизилась на 27,6%, склала 1/15 загального обсягу імпорту (що в 1,8 рази менше обсягів експорту).

За останні 5 років частка І групи УКТ ЗЕД (молоко, м'ясо, риба) зросла з 8,7 % до 18,8 %, тобто в 2,2 рази в.п.. Водночас, суттєво знизилась частка ІІ групи (зернові) - з 35,7 % до 20,9 % - в 1,7 рази або майже на 15 в.п..

Суттєво зросла частка ІІІ групи, тоді як ІУ група залишилася майже без змін протягом аналізованого періоду та перевищує половину всього імпорту сільськогосподарської продукції України.

Так, у структурі експорту та імпорту сільськогосподарської продукції у 20032007 рр., відбувалося скорочення експорту та збільшення імпорту по тваринництву, де Україна втратила майже весь експортний потенціал, також у 2003 р. експорт готових харчових продуктів становив 23,0% всього експорту продукції АПК, при імпорті - 50,6% всього імпорту АПК, а у 2007 році - експорт 42,9% при імпорті - 50,9%.

Щодо ситуації в галузі рослинництва, то тут спостерігається пряма залежність між експортом та врожайністю по основних сільськогосподарських культурах. Хоча доволіпоказовою є ситуація щодо експорту насіння і плодів олійних культур, де їх частка зросла в структурі експорту більш ніж у два рази. При цьому, Україна займає друге місце серед країн-експортерів [8]. Не слід забувати, що при високій рентабельності вирощування соняшнику негативно позначається на характеристиках ґрунтів, а основним стримуючим фактором від експорту є експортне мито, то державі потрібно шукати інші важелі впливу на ситуацію з експортом олійних культур.

Далі проаналізуємо сформовану нами модель за результатами господарювання сільськогосподарської галузі в 2007 році шляхом аналітичної оцінки показників впливу експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією на фінансову базу держави (табл. 6).

Як свідчать дані табл. 6, у результаті проведення експортно-імпортних операцій у 2007 при нарахуванні податків держава отримала понад 7 млрд. грн. та була змушена відшкодувати 2,8 млрд. грн. суб'єктам господарювання, які здійснювали експорт сільськогосподарської продукції.

Таблиця 6.Аналітична оцінка впливу експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією на фінансову базу держави у 2007р. (млрд. грн.)

Показники	Значення
Надходження
ПДВ при імпорті	3,8
Ввізне мито	2,7
Вивізне мито	0,1
Акцизний збір при імпорті	0,5
Всього надходжень	7,1
Втрати: відшкодування ПДВ при експорті	2,8
Чисті надходження	4,3

Розраховано за даними Держкомстату.

Як результат, у 2007 році держава одержала 4,3 млрд. грн. при оподаткуванні експортно-імпортних операцій з продукцією сільсько-господарського виробництва.

Висновки. Отже, проведене дослідження показує, що Україна має провести поступову та чітку реструктуризацію податкової політики в частині реформування механізму стягнення ПДВ та практики відшкодування даного податку експортерам, а також зниження митних ставок. Безумовно, це вразить деякі галузі сільського господарства, які держава "захищала" шляхом введення експортного мита, проте дозволить конкурувати на рівних умовах із зарубіжними товаровиробниками на світових ринках, що забезпечить принцип соціальної справедливості, тобто торгівля без дискримінації, та вільний доступ до світових ринків.

Фіскальне значення непрямих податків при оподаткуванні експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцію дещо знизиться, проте таке зниження суттєво не виплине на фінансові можливості держави, оскільки буде компенсоване надходженнями від інших форм оподаткування.

Список використаних джерел інформації