Учебное пособие: Фінансова система України

планування; організація; стимулювання; контроль.

Функція планування – передбачає формулювання цілей та вибіршляхів їх досягнення на підставі розмежування повноважень і предметів відання між державою, регіонами та органами місцевого самоврядування.

Реалізується ця функція через складання бюджетів на відповідний фінансовий рік і перспективу, балансів фінансових ресурсів, порядку оподаткування тощо.Функція організації містить бюджетний устрій, бюджетну класифікацію, передбачає необхідність визначення порядку складання, затвердження і виконання бюджету, вибір уповноважених кредитних організацій, розмежування повноважень законодавчих та виконавчих органів влади в бюджетному процесі, визначення прав і обов’язків функціональних підрозділів фінансових органів.

Функція стимулювання базується на діяльності, яка направлена на реалізацію цілей.

Функції фінансів, пов’язані з регулюванням реального грошово- го обігу:

1. Розподільна функція, результатом якої є формування та вико-

ристання централізованих фондів грошових коштів, утримання неви- робничої сфери економіки.

2. Контрольна функція, яка реалізується за такими основними напрямками:

контроль за правильним і своєчасним перерахуванням коштів у централізовані фонди;

контроль за додержанням заданих параметрів централізова- них фондів грошових коштів з урахуванням потреб виробничого і со- ціального розвитку;

контроль за цілеспрямованим і ефективним використанням фінансових ресурсів.

3.3 Склад і структура державних фінансів

Державні фінанси – головна ланка фінансової системи України, яка охоплює майже 80 відсотків усіх фінансових ресурсів і містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійс- нює свою діяльність.

Структура державних фінансів у вчених-фінансистів нашої країни ще немає чіткого визначення, але більшість погоджується із включенням до неї таких елементів:

1) загальнодержавного бюджету – сукупність усіх бюджетів у державі;

2) централізованих та децентралізованих фондів цільового призначення;

3) фінансів підприємств і організацій державної та комунальної форм власності;

4) державного кредиту;

5) державного страхування.

За рівнями державні фінанси поділяються на загальнодержавні та місцеві .

Головне завдання структурної системи державних фінансів –установлення оптимального співвідношення між її рівнями.

Загальнодержавний бюджет відображає відносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом та використанням централізованих грошових фондів. За рахунок централізованих грошових фондів фінансуються видатки держави на капітальне будівництво, реконструкцію підприємств, структурну перебудову, конверсію, утримується вся неви- робнича сфера – освіта, охорона здоров’я, фізична культура, спорт,

оборонний сектор, управління, правоохоронні органи, соціальне забезпечення громадян, здійснюється багато інших програм.

Децентралізовані державні фінанси (їх ще називають децентралізованими фондами грошових коштів) є в усіх галузях народного господарства. Нині підприємства та організації усіх форм власності утворюють фонди за рахунок прибутку.

Основою державних фінансів є бюджети різного рівня. Державний бюджет є головною і провідною ланкою фінансової системи та важливою фінансовою категорією. Основний фінансовий документ держави – це план формування і використання фінансових ресурсів на поточний рік для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади. За матеріальним вкладом Державний бюджет – централізований фонд фінансових ресурсів держави, а за соціально-економічною суттю – основний засіб перерозподілу національного доходу.

Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які маютьцільове призначення і знаходяться у розпорядженні центральних та місцевихорганіввлади.Досистемидержавнихцільовихфондів України входить близько 20 фондів. Найбільшими з них є:

1. Пенсійний фонд.

2. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втра- тою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похо- ванням.

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви- робництві та професійних захворювань.