Учебное пособие: Інвестиційне проектування
Як правило, це представник проектної чи проектно-будівельної компанії (фірми), що має спеціально сформовану групу. Керуючий повинний мати гарну інженерну підготовку, високі ділові якості, досвід роботи не менш п'яти років, а також вміти взаємодіяти з фахівцями різного профілю і класифікації. До функцій керуючого проектом входять: надання консультаційної допомоги замовнику; вибір проектувальників і підрядчиків; організація проектних робіт і розробка завдання на проектування; підготовка документів для укладання контрактів; оформлення договору на постачання устаткування і матеріалів; планування і складання сіткових графіків і календарних планів; контроль за вартістю, термінами і якістю будівництва, введення в експлуатацію об'єкта, а в ряді випадків і налагодження випуску продукції. Таким чином, керуючий координує усі фази інвестиційного циклу - від його задуму до втілення - включаючи в роботу на стадії обґрунтування й ухвалення інвестиційного рішення передінвестиційної фази і наступні етапи всієї схеми циклу.
1.7 Контракт на керування проектом
Сфера діяльності керуючого проектом у кожному конкретному випадку визначається контрактом на "керування проектом".
Типовий контракт передбачає 4-и групи послуг:
- загальне керування передінвестиційною та інвестиційною фазами, включаючи проектування;
- фінансове керування (фінансовий аналіз, планування і бюджет, кредити і контроль над ліквідними засобами, облік і звітність);
- керування персоналом (перелік і графік будівельних робіт);
- керування будівельним виробництвом (організація будівництва та його матеріально-технічного забезпечення, включаючи закупівлі, збереження, контроль якості і т.п.).
Контрольні зобов'язання замовника включають своєчасну оплату витрат по проекті, його реалізації й оплату послуг керуючого проектом, як фіксовану за основні послуги, так і додаткову за спеціальні послуги (усе це всебічно обговорюється перед висновком контракту).
У залежності від ступеня ризику, складності об'єкта, кількості функцій, прийнятих на себе керуючим за контрактом, винагорода його послуг може коливатися в межах 15-20% вартості проекту.
1.8 Механізм фінансування інвестиційного проекту
Найважливішим методом обговорення при укладанні контракту на "керування проектом" є механізм фінансування інвестиційного проекту і поділ відповідальності за порядок. Зустрічаються два методи фінансування. Перший, найбільш розповсюджений, коли керуючий стає довіреною особою замовника (у випадку гарної репутації, великого досвіду) і має право від імені замовника розпоряджатися всіма ресурсами, у тому числі і фінансовими, сам чи через третю довірену особу (наприклад, банк). При цьому узгоджується вихідна сума, необхідна для початку реалізації проекту, що періодично в міру потреби буде поповнюватися за розпорядженням керуючого проектом.
Другий метод фінансування, коли керуючий проектом здійснює майже всі поточні витрати за свої кошти. Це дозволяє замовнику не тільки маневрувати своїми фінансовими ресурсами, а й мати в руках додатковий важіль економічного контролю за витратами керуючого.
1.9 Процес проектування майбутнього об'єкта
Від правильно прийнятих рішень першої фази інвестиційного циклу залежать як витрати на проектування і будівництво (реконструкцію), так і майбутні витрати в процесі експлуатації (у третій фазі інвестиційного циклу). Головна мета стадії проектування - вирішення проблеми ефективного використання всіх ресурсів.
Весь процес проектування формально можна розбити на дві частини: передпроектні дослідження і безпосереднє проектування.
У першій частині здійснюється попередня оцінка кошторису витрат відповідно до фінансових можливостей замовника, вибір найбільш раціональних технічних і технологічних рішень проекту з метою максимально можливої економії ресурсів (на основі ретельного аналізу варіанта проекту, технологій, устаткування, транспортних схем, генплану та ін.). В результаті формується остаточне рішення, і виявляються необхідні вихідні дані для розробки попереднього проекту (аванпроекта, форппроекта), а також розробляються конкретні рекомендації з раціональної організації майбутнього виробництва.
Друга частина процесу проектування передбачає два етапи: попередній проект (форпроект, аванпроект) і остаточний проект. Попередній проект вважається найбільш відповідальним етапом. Проробляються всі принципові питання будівництва майбутнього об'єкта - від генерального плану до архітектурних і конструктивних рішень, а також технологія, шляхом аналізу вариантно можливих проектних рішень та їх порівняльної екологічної оцінки, вибору найбільш раціонального варіанта з детальної економічної оцінки майбутнього проекту (об'єкта), порівняння попереднього кошторису з оцінкою витрат по основних видах будівництва.
Розробка попереднього проекту завжди здійснюється в повному обсязі, тому що він служить підставою для одержання дозволу на будівництво.
Після схвалення попереднього проекту замовником починається стадія складання остаточного проекту шляхом розробки робочих креслень, організації будівельних робіт і складання остаточного кошторису ("Базисної" ціни) проекту.
Проектні рішення, прийняті на стадії "попередній проект" не змінюються.
Їхнє коректування на стадії остаточного проекту допускаються тільки у випадку можливості поліпшення ТЕО майбутнього об'єкта. Це коректування може проводитися тільки за згодою замовника за додаткову плату.
При створенні остаточного проекту для великих промислових об'єктів (комплексів) у ряді випадків Вже при 15-20% готовності їхніх креслень, може починатися будівництво. При цьому передбачається передача робочих креслень на об'єкт частинами.
По оцінках фахівців ряду ведучих проектних закордонних фірм, рівень витрат на весь процес проектування складає 15-10% вартості об'єкта.
1.10 Типи класифікації інвестиційних проектів
1-й тип класифікації інвестиційних проектів - розбивка проектів на великі, середні і дрібні. Великі проекти носять стратегічний характер, являють собою принципово нові об'єкти і мають вартість більш 2-х млн. доларів. Середні проекти мають вартість від 300 тис. до 2-х млн. доларів. Дрібні проекти - менш 300 тис. доларів. Джерелом інвестиції для реалізації дрібних і середніх проектів виступають амортизаційні відрахування від основного капіталу фірми (корпорації). Великі ж проекти, складаючи 20% загального числа проектів "забирають" до 80% усіх фінансових ресурсів фірми. Такі проекти затверджуються на рівні керівництва фірми і реалізуються протягом 3-4х років, а середні й дрібні проекти затверджуються на рівні підрозділів фірми.
До другого типу відносяться проекти з затвердженими фондами (затвердженим фінансуванням), що знаходяться на тій чи іншій стадії будівництва, але не закінчені. Проекти з незатвердженим фінансуванням підрозділяють на:
а) залежні від самої корпорації (рішення про інвестування приймається керівництвом корпорації);
б) залежні від споживача (фінансування відкривається лише в тому випадку, коли корпорація на торгах виграє контракт на постачання продукції).