Яке практичне значення курсової роботи?

Література. Список використаних джерел складається у алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв при відсутності прізвища автора або у послідовності згадування джерела в тексті курсової роботи. Для написання курсової роботи необхідно використовувати не менш 20 джерел.

Додатки. У додатках розміщуються анкети, які складені самостійно, за допомогою яких здійснювався збір емпіричного матеріалу, фрагменти навчальних занять, протоколи спостережень та ін.

5. Зміст основної частини курсової роботи

Психологічний розділ.

Психологічний розділ курсової роботи повинен мати:

опис навчального закладу (назва, місце в структурі навчальних закладів професійної освіти, особливості роботи) і навчальної групи (освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні, професія, спеціальність, кількість тих, хто навчається);

назви психодіагностичних методик на встановлення типу мислення, темпераменту, які переважають у навчальній групі, а також соціометричних методик на визначення характеру взаємозв’язків між учнями у групі;

відомості щодо особливостей застосування методик, їхній зміст та умови проведення тестування;

опрацьовані результати та рекомендації конкретного характеру стосовно виконання завдань дидактичного та виховного розділів.

Дидактичний розділ.

Курси методологічних засад професійної освіти та дидактичних основ професійної освіти є тими, що визначають та повністю забезпечують зміст зазначеного розділу курсової роботи (табл.4). Розглянемо першу дисципліну.

Так, якщо досліджується метод (форма чи засіб), то перш за все, стосовно нього має бути реалізованим системний підхід, згідно з яким будуть виділені всі фактори, які впливають на його використання за сучасних вимог. До них можна віднести особливості розвитку та дослідження, тип навчальних закладів, характер навчального матеріалу, мета його засвоєння тощо. Цей системний підхід стосується й окремо кожного з виділених факторів.

Загалом, сутність та застосування системного й діяльнісного підходів викладаються студентам в межах теми "Основи систем та системного аналізу в педагогіці".

Знання й уміння з особливостей розвитку категорій педагогіки (дидактики) студенти отримують самостійно, підготовлюючи доповіді з історії педагогіки і доповідаючи їх на практичному занятті.

Елементи дослідницької діяльності формуються у студентів під час вивчення теми "Методологія і методи науково-педагогічних досліджень". Студенти вже можуть із всього різноманіття обрати необхідні методи з метою дослідження конкретної категорії педагогіки.

Уявлення про систему та структуру освіти в Україні та інших країнах світу, а також про типи навчальних закладів та особливості їхнього функціонування отримуються під час вивчення теми "Система освіти України та різних країн світу".

Про роль методів (форм, засобів) навчання у навчально-виховному процесі закладів різного освітнього рівня йдеться в темі "Педагогічний процес як система".

Питання застосування методу (форми, засобу) неявно присутні й у темі "Суб’єкти педагогічної системи" під час розгляду індивідуалізації й диференціації навчання, педагогічної майстерності, вимог до інженерно-педагогічних працівників.

Аналогічним чином розглянемо другу дисципліну "Дидактичні основи професійної освіти", з якої і передбачається виконання курсової роботи.

Мета й зміст навчання відповідають на питання: на якому якісному й кількісному рівнях і що саме має бути засвоєно учнем? Це фактори, які визначають вибір методу (форми, засобу) навчання. Саме з вивчення їх і починається курс дидактичних основ професійного навчання. Під час розгляду питання "Навчальні предмети і їхня функціональна характеристика" розкривається не тільки їх циклова належність, а і структурні компоненти навчального матеріалу, особливості засвоєння. Саме це дозволить підвести базу під принципи навчання - наступну тему курсу, та методи, форми й засоби, які сприятимуть реалізації цих принципів.

Принципи навчання визначають характер процесу й результату взаємодії викладача та учнів (студентів) і забезпечують їх ефективність. Основні з принципів - науковість, зв'язок теорії з практикою, систематичність, свідомість та активність, наочність, ґрунтовність оволодіння знаннями, уміннями, навичками, доступність, врахування індивідуальних особливостей учнів. Ці принципи є визначними для будь-якого навчального процесу, що реалізується у будь-якому навчальному закладі. Але крім цих принципів, є також й інші, які відбивають властивості саме професійної підготовки. Основним та додатковим принципам навчання присвячена наступна тема курсу "Принципи професійного навчання".

На стику змісту дисциплін "Методологічні засади професійної освіти" і "Дидактичні основи професійної освіти" та з урахуванням мети курсової роботи отримується її структура, яка складовими має два пов’язані між собою розділи: теоретичний і практичний. Теоретичний розділ включає чотири підпункти, які спрямовані на усестороннє вивчення стану досліджуваної проблеми у педагогічних джерелах. Практичний розділ включає два підпункти, спрямованих на вивчення особливостей застосування заданого методу (форми, засобу) в мовах професійно-технічного (вищого) навчального закладу.

Кількість та черговість підпунктів курсової роботи може бути зміненою, виходячи із специфіки теми та її спрямованості.

Зупинимося на розділах та їхніх підпунктах більш докладно. Перший розділ "Метод (форма, засіб) навчання як категорія дидактики" спрямований на встановлення сутності і вивчення досвіду використання конкретного методу (форми, засобу). Це можна здійснити шляхом порівняльного аналізу його з такими ж або іншими категоріями дидактики у часовому, просторовому та науковому вимірах. Тобто на протязі всього розділу необхідно проводити порівняльний аналіз: