Учебное пособие: Методика впроваджень моніторингових досліджень у систему роботи вчителя

МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

Загальною метою є надання практичної допомоги завідувачам районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження освітніх моніторингових досліджень у систему роботи вчителів.

Для ефективного впровадження моніторингу якості освіти (засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів) у систему роботи вчителів доцільно використовувати наступний алгоритм.

І етап: Планування системи моніторингу

Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання.

Робота з планування здійснюється на основі методичного аналізу теми по наступних аспектах:

· терміни вивчення окремої теми (відповідно до вимог державних програм);

· мета і задачі навчання в рамках даної теми;

· обсяг знань, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів;

· види робіт, що підлягають оцінюванню;

· можливість практичного застосування отриманих знань.

ІІ етап: Розробка інструментарію моніторингу

Одним з найбільш розповсюджених видів інструментарію, що застосовуваються при проведенні моніторингу, є кваліметрична модель.

Система кваліметричного оцінювання дає можливість об'єктивно визначити кількісну оцінку якості будь-яких об'єктів - предметів чи процесів, створити додатковий механізм активізації навчання учнів по усіх видах навчальної діяльності, удосконалювати якість оцінювання їхніх знань.

Основним методом педагогічної кваліметрії є метод групових експертних оцінок (метод Дельфи).

Для проведення моніторингу необхідно розробити чи адаптувати факторно-критериальные (кваліметричні) моделі оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по всіх навчальних предметах (алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості, базова та індивідуальна кваліметричні моделі представлені в додатках 1,2,3).

Кваліметричні моделі розробляються з урахуванням специфіки кожного навчального предмету.

При створенні таких моделей, як правило, виділяються:

· фактори оцінювання, тобто навчальні теми, досліджувані протягом семестру, навчального року;

· критерії оцінювання кожного фактора - види робіт, що будуть оцінюватися при вивченні кожної теми (як обов'язкові, відповідно до вимог державних програм, так і за вибором вчителя).

З метою одержання об'єктивних результатів визначаються коефіцієнти вагомості кожного фактора і критерію. Ці коефіцієнти являють собою бальну оцінку в частинах одиниці.

При визначенні коефіцієнта вагомості фактора (навчальної теми) враховуються наступні параметри:

· тривалість вивчення навчальної теми;

· складність досліджуваного матеріалу;

· взаємозв'язок тем, досліджуваних протягом семестру (навчального року).

У тих випадках, коли зазначені вище параметри однакові для більшості досліджуваних тем, коефіцієнти вагомості можуть бути однаковими.

При визначенні коефіцієнта вагомості критерію враховуються складність і обсяг даного виду роботи.

ІІІ етап: Проведення моніторингу в рамках навчальної теми

ІV етап: Аналіз результатів моніторингу

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--