Учебное пособие: Милозвучність української мови
[крйвис'с'а]
нігті
[н іхт і]
кігті
[к іхт і]
вокзал
[воґзал]
якби
[йаґбй]
Перенос слів. Склад і наголос
Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник.
При цьому:
1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отде, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з – до корення), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попереднбої літери: бур’ – ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’ – ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).
3. Одна літера не задишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.
4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчатий (а не багатос-тупінчатий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).
5. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-695, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.
Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т.Г. Шевченко (а не Т.Г. // Шевченко), гр.Іваненко (а не гр. // Іваненко), акад. (проф., доц.) Гончаренко (а не акад. (проф., доц.) // Гончаренко), тов. Гнатюк (а не тов. // Гнатюк). Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Тарас Григорович // Шевченко й Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський і т.ін.
Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см3 (а не 20 // см3 ), 5 г (а не 5 // г). якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гектарів і т.ін.
Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т.ін.
Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т.д., і т. ін., т-во тощо.
Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
♦ З-поміж перелічених ознак виберіть лише ті, які властиві словесному наголосу в українській мові. Прокоментуйте свій вибір.
Наголос в українській мові: силовий (або динамічний); тонічний (або музичний); постійний; вільний (або різномісний); рухомий.
На замітку
Цікаво знати: у китайській, корейській, литовській, японській мовах наголошений склад виділяється не посиленням голосу, а підвищенням тону. Такий наголос називається тонічним (або музичним). Є мови, в яких наголос постійний, тобто закріплений за певним складом. Так, у чеській, естонській, угорській, шведській, норвезькій, данській, голландській, фінській мовах наголошується перший склад, у польській – передостанній, у турецькій, вірменській, французькій – останній.
♦ Як називається наголос, що використовується в мові не для смислового, а для емоційного виділення слова: словесний, логічний, емфатичний?