Учебное пособие: Проектування редуктора

Для опори валів циліндричних прямозубих і косозубих коліс редукторів частіше всього застосовують шарикові радіальні підшипники. Для початку застосовують підшипники легкої серії. Якщо в результаті розрахунку їх вантажопідйомність виявиться недостатньою, застосовують підшипники середньої серії.

Для опор валів в схемі е можна використовувати радіальні підшипники з короткими циліндричними роликами. Радіальні шарикові і роликові підшипники мають малу осьову жорсткість, тому в схемах а, б, в, г, д з косозубими передачами можна використовувати конічні роликові підшипники чи для сприйняття осьового навантаження як одну із опор застосувати радіально-упорний шариковий підшипник. Підшипники катання для редукторів, як правило беруться класу точності 0. Підшипники більш високих класів точності (6, 5, 4, 2) застосовують тільки для опор валів з особливо високими частотами обертання. Крім того, з підвищенням класу точності підшипника його ціна підвищується. Вали, як правило, необхідно зафіксувати в опорах від осьового переміщення, при цьому опори бувають фіксуючими, які обмежують пересування вала в обох напрямках і сприймають радіальне й осьове навантаження, і плаваючими, які не обмежують осьового переміщення і які сприймають тільки радиальне навантаження. Схеми осьового фіксування валів подані в [2], рис. 3.9, с. 30 і в [3], рис. 9.9 – 9.21, с. 180-186. Кріплення підшипників на валу і в корпусі, конструювання опорних вузлів, класи точності і посадки підшипників катання, їх змазування відображені в [3], с. 186-208.

4.4 Розрахунок клинопасової передачі

При розрахунку параметрів клинопасової передачі задають: скручувальний момент Т, умови експлуатації, частоту обертів ведучого шківа n₁ , передавальне відношення . Шківи виконуються із сірого чавуну СЧ15 або СЧ18, а при коловій швидкості на шківі u³30 м/с – із сталі 25Л чи алюмінієвих сплавів. Форма обода шківаі розміри канавок наведені в [3], табл. 7.12, с. 138. Шківи діаметром до 400мм виконуються дисковими, більшого діаметра – із спицями. Вибір перетину паса проводиться за номограмою [3], рис. 7.3, с. 134. Діаметр меншого шківа визначається за емпіричною залежністю , м і округлюється за [3], табл. 7.7, с. 131 чи [3], с.120.

Діаметр більшого шківавизначається за формулою

де e=0,01 для передач з регульованим натягненням паса.

Міжосьова відстань передачі дорівнює

м,

м,

де Т_о – висота перетинупасабереться з [3], табл. 7.7, с. 131 залежно від d₁ і перетину паса.

Довжина пасадорівнює

м.

Уточнена міжосьова відстань дорівнює

м,

де

Кут обхвату меншого шківа дорівнює

.

Число пасіввизначається за формулою

,

де n₁ – частота обертів ведучого шківа, с^-1 ;

Р_о – потужність, яка передається одним пасом, Вт, яка береться за [3], табл. 7.8, с. 132-134 і залежить від d₁ іперетину паса;

С_L – коефіцієнт, який враховує вплив довжинипаса, який береться за [3], табл. 7.9, с. 135 і залежить від L_p і перетину паса;

C_p – коефіцієнт режиму роботи, який при середньому режимі навантаження береться залежно від числа змін: одна зміна - C_p =1,1; 2 зміни- C_p =1,2; 3 зміни - C_p =1,5.

С_a - коефіцієнт кута обхвата, який визначається за табл. 4.5.

Таблиця 4.5

aо	180	160	140	120	100	90	70
Сa	1,0	0,95	0,89	0,82	0,73	0,68	0,56

С_z – коефіцієнт, який враховує число пасів у передачі і береється за табл. 4.6.

Таблиця 4.6

z	2-3	4-6	Більше 6
Сz	0,95	0,90	0,85

Розрахункова величина z округлюється до найближчого цілого числа.