Учебное пособие: Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з
максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп ’ , що визначається за формулою:
Г ' П =N· VП , (Км) (3.5)
де: N - час від початку аварії, год ;
VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл.4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’п і Г п .
2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ = 8.72 ∙ 10-3 ∙ (ГП )2 ∙ φ , (км2 ) (3.6)
де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К 8 · (ГП ) 2 · N0. 2 , (км 2 )(3.7)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8 =0.081, при ізотермії - К8 =0.133, при конвекції - К8 =0.235).
4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x: VП , (год) (3.8)
де: x- відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).
5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.
6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.
Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки
| Джерело зараження | Тип НХР | Кількість НХР, т | Глибина зони зараження, км | Площа зони можливого хімічного зараження, км2 | Площа зони фактичного хімічного зараження, км2 | Час підходу зараженого повітря до заданого об’єкту, год | Тривалість уражаючої дії (випаровування) НХР, год | Можливі втрати від дії НХР, чол. |
| ~ | ~ | ~ | ~ | ~ | ~ | ~ | ~ | ~ |
ІV. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:
- загальна вмістимість захисних споруд на ОГД - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;
- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;
- система повідомлень діє оперативно і надійно.
4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :
а) площа підлоги:
- 0.5 м2 /людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м2 на одного працюючого на ПУ);
- 0.4 м2 /людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень- не менше 1.5 м3 /людину;
в) висота приміщень не більше 3.5 м: