Учебное пособие: Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів

- φ=360°;

- радіус кола рівний Г_п .

б) при швидкості за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

- φ=180°;

- радіус півкола рівний Г_п ;

- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:

- точка 0 відповідає джерелу зараження;

г) φ=90° при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 5.1), і φ=45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;

- радіус сектора рівний Г_п ;

- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.

Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.5.2).

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд (рис. 5.3).

Рис. 5.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР

Рис. 5.2 Можливі напрями вітру (азимути)

Порядок нанесення зон зараження на карту або схему.

1. Визначають площу розливу НХР, а також радіус площі розливу:

(м² ) , (м) (5.1)

2.Знаючи площу зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса ( S =πab, де π=3,14 , а=Г_п /2 , b-мала піввісь). Довжина еліпса дорівнює величині Г_п . Ширина еліпса B=2b=4S_ф /πГ_п .

3.На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу S_р (суцільною лінією).

4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).

5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 5.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.

7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Г_п і В) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.

8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.

9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.

10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зображення обстановки замальовується жовтим кольором (рис.5.3).