Учебное пособие: Складні випадки правопису слів з спрощенням в групах приголосних

Вправа 4 . Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх написання.

Кількість, область, честь, захист, якість, студент, кореспондент, вартість, совість, пропагандист, парламент, інтелігент, рецензент, диригент, сержант, інтурист, лейборист, сепаратист, соціаліст, колективіст, агентство, пристрасть, проїзд, радість, щастя.

Вправа 5 . Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство (о ). Запишіть ці слова, поясніть їх вимову й написання.

Президент, студент, практикант, педант, сектант, капітулянт, комедіант.

Вправа 6 . Перекладіть слова і словосполучення українською мовою, поясніть їх написання.

І . Милитаристский, гигантский, бесстрастный, декадентский, ценностный, беспристрастный, очистный, доцентский, добросовестный.

ІІ . Позднее время; честный человек; здоровое сердце; весеннее солнце; костлявая рука; бесстрашный буревестник; ласкающий взгляд; вкусные налистники; шестнадцатый номер трамвая; предвестники перемен.

Вправа 7 . Складіть речення з поданими словами, пам’ятаючи, що в них спрощення в групах приголосних на письмі не відбувається.

Журналістський, шістнадцять, хвастливий, пестливий, конт- растний, агентство, зап’ястний, гігантський, студентський, туристський.

7. Коментар роботи студентів

8. Підсумок заняття:

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

1. Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимозі й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.

Винятки становлять:

а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);

б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний.

І. Радісна [радість] праця — ознака творчості. (Ю. Янов-ський.) 2. Треба битися тут і стояти, як належить чесним [честь] людям. (ТО. Яновський.) 3. Як це неможливо — бути щасливим [щастя], коли на світі страждає хоч одна дитина! (7. Жиленко.)

4.Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (77. Костенко.)

5.Мати увечері своїм пестливим [виняток] голосом нашепче дитині про любов до всього живого. (Панас Мирний.) 6. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять [виняток] плугів. (ЛІ Стельмах.)

2. Групи приголосних скн, зкк і шчк спрощуються на сн, зн \ шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.

Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

1. Де вони проходили, ніщо не брязнуло [брязк], не тріснуло [тріск], не хруснуло [хрускіт]. (О. Гончар.) 2. Гули під ними соснові дошки переправи. (О. Гончар.) 3. Сонце вже ховалося за Жовту гору дощок біля вагона. (Григір Тютюнник.) 4. Нестаток, і тяжка робота, і натуга зораліг зморшками [морщити] чоло. (І* Франко.) 5. Та що його питати: він ґав ловив та витрішки [витріщатися] продавав. (7. Котляревський.)

3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:

а) тижня, тижневий — від тиждень;

б) проїзний, виїзний, під'їзний і под.— із коренем -їзд-;

в) серце — при формі сердець;

г) ченця — родовий відмінок від чернець;

г) скатерка — від скатерть.