4 Українських прислівя на тему лидача людина

Лінощі псують людину.  Хочеться їсти, та не хочеться лізти.  Тільки пить та гулять, а до діла руки болять.  Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.  Ходить, як медвідь за горобцями.  Пішла по масло, та й у печі погасло.  Пішов провідать, та й зостався обідать.  їхав на обід, але й вечері не застав.  Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.  Під лежачий камінь вода не тече.  Лежали на боку, не заробили й на понюшку табаку.  Пізня пташка очі продира, а рання уже носок витира.  Хто пізно встає, у того швидко хліба не стає.  Ти його в плуг, а воно тобі в луг.  Гультяйство губить хазяйство.  Ліньки без хліба обідають.  Ліньки пісні співають та латки латають.  У лінивого що у дворі, те й на столі.  Із лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.  Хто празників питає, той сорочки латає.  Догулялись та доспались, що на зиму без хліба зостались.  Лінивому жить весело, та їсти нічого.  Лінь чоловіка не годує, а тільки здоров'я жує.  Безділля мішай із ділом — з ума не зійдеш.  Ледачому животові й пиріг вадить.  Робить, як мерзле горить.  Іде воювать, а рушниці не хоче брать.  Ходить, як три дні не їв.  У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.  Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.  Як до діла, то й спина заболіла.  Дожидатись долі, то не матимеш і льолі (сорочки).  Як голодний, то їв би, а як наївся — спав би.