5 безсполучникових речень з художньої літератури

Сонце підбилося високо вгору. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне . Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину. Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото.