Акро вірш про шаблю....дуже потрібно....

Щож, спливають роки, літа за літами, А козацькі курені стоять як стояли. Будем, браття, збиратися і куліш варити, Ляхи й пани побояться нас зі світу зжити. Як дістанем шаблю нашу — будемо радіти!