Чиії інтереси захищали золота була карла 4

за англЗолотая булла 1356 р (лат. Bulla Aurea) — правничої думки-й акт Священний-ї Римської імперії, прийнятий імперським рейхстагом у 1356 р; найвідоміший з документів, що називалися «Зол. булла» . був затверджений імператором Карлом IV Люксембурзьким. Її дія припинилося з закінченням існування імперії (1806 рік) .  Карл IV, заклопотаний найбільше зміцненням своєї влади у Чехії і розширенням особистих володінь, закріпив політичним-й розпад імперії. Булла визнавала повний суверенітет князів в їх володіннях, узаконивала війни між феодалами, знову заборонила союзи міст. Також вона регламентувала обрання імператора колегією семи імперських курфюрстів (архієпископів Майнца, Тріра і Кельна, короля Чехії, пфальцграфа Рейнського, герцога Саксонії і маркграфа Бранденбурга) і визначала права цих курфюрстів. Провідна роль у рейхстазі відводилася архієпископу Майнцському. Крім того, булла забороняла поділ територій курфюршеств.