Чому мені побаеться власне ім'я?

Варіант 2 Мене звати Дмитром. Моє ім'я має давньогрецьке походження. Була така антична богиня Деметра, богиня землі та родючості. Значення мого імені вказує на те, що я буду твердо стояти на ногах у житті. Але батьки назвали мене не на честь богині, звичайно, а на честь мого дідуся. Мого дідуся звуть Дмитро Олександрович. Тато - Олександр Дмитрович, а я знову Дмитро Олександрович. Так прийнято у нас в родині - називати своїх дітей на честь батьків. Коли я виросту, я теж назву сина Сашком, а дочку - Оленою, на знак подяки своїм улюбленим батькам. Звичайно, якщо моя майбутня дружина не буде проти. Я думаю, вона зрозуміє мене в цьому питанні. Варіант 3 Здрастуйте, мене звуть Владислав. Скорочено - Влад або Владик. Моє ім'я означає «володар слави». Його обрав для мене тато, коли я народився. Коли я з'явився на світ, то розгорілася суперечка через те, як мене назвати. Мої батьки хотіли вибрати слов'янське ім'я, а не іноземне. Бабуся ж дуже хотіла назвати мене Віктором, що означає «переможець», але це латинське ім'я. Батьки вирішили вчинити по-своєму. Перебрали кілька імен: Святослав, Володимир, Ярослав. Зрештою, мій тато припинив всі суперечки та вибрав для мене ім'я, яке добре звучить поряд з батьківським. Так я став Владиславом Сергійовичем. Моє ім'я мені дуже подобається. Воно аристократичне, княже. Я б його не змінив ні на яке інше.