Доля хлопця який втратив одну руку

Ты не лукавила со мной, Ты другом, братом и сестрой Ребенку стала. Ты взяла Меня за маленькую руку И в школу парня отвела К поддатому дьяку в науку. "Учись, родной. Пора придет - Мы в люди выйдем" - ты сказала. А я послушался. И вот - я выучился, ты - соврала. Мы разве люди?. . Ничего! Мы не лукавили с тобою, Мы просто шли. Ни одного Зерна неправды за спиною. Пойдем же, долюшка моя! Мой друг убогий, нелукавый! Пойдем же дальше, дальше слава, А слава - заповедь моя! С украинского Доля Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку. "Учися, серденько, колись З нас будуть люде",— ти сказала. А я й послухав, і учивсь, 1 вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя. [9 лютого 1858,