Казка про місяць березень для 2 класу

Cердиться Березень, вітром бурхає, Аж голі дерева стогнуть та гнуться. Землю замерзлу вдень дощиком мочить, А на ніч морозом дужим стискає. Хмари збирає з усіх закутків неба, Що нікуди сонцю й глянуть на землю... Ринуть веснянії води рікою, Дороги та греблі всюди руйнують, Мокра ж хуртеча на полі і в лісі Билину зелену снігом вкриває...Сердиться Березень: серце віщує, Що скоро вже, скоро йому доведеться Квітню квітчастому, меншому брату, Своє королівство - землю віддати, І він замишляє ось що зробити: Квітня квітчастого, меншого брата, Ніби покликать до себе у гості... От зараз хмари роздмухав по небі, А сам поклонився сонцю ясному: Просить він в сонечка помочі з неба (Буйнесенькі стануть теж у пригоді): Землю сушити, травицею вкрити, Первоцвітом, рястом гай уквітчати. Тільки що глянуло сонечко з неба - Вже й стежка біленька в'ється болотом, Пташка щебече в повітрі прозорім, Травиця зелена з снігу вилазить. Бачить, що сонечко щиро працює,- Пташок посилає Березень хитрий, Тих, що то з вирію просто летіли,- В гостину до себе брата прохати. Квітень, почувши запросини тії: - Поїду,- зрадівши, каже,- до брата!- Й очі веселі від щастя засяли. Зараз почав він ладнатись в дорогу: Лаштує чумацького воза; на пашу Рясту, фіалок готує для коней, А сам надягає шати зелені. - Гов! А куди це ти, братику, їдеш?- Хтось крикнув йому голосочком дитячим. Квітень оглянувсь та, скинувши оком, Молодшого брата - Травня побачив. Травень був хлопчик на диво вродливий: Як небо, очиці сині-блакитні, Шати на ньому із квітів веселих, Аж пахощі гарні віють від нього; В пишній короні росинки перлисті Так грають на сонці, немов самоцвіти. Скаже він слово, то так і здається, Що то соловейко в лузі співає. Квітень вітається з Травнем та й каже: - До Березня в гості, братику, їду!- Травень відразу чогось засмутився. - Знаєш що,- каже,- друже мій милий? Скажу тобі нишком дивнії речі: Матінка наша, Весна запашная, Бувало, малого мене пригортає Та часом зітхне і промовить тихенько: "Трьох вас, синів, я у світоньку маю,- Березень, старший,-дитина лукава..." Як візьмеш на воза ще човен та сани, Тоді рушай сміло до Березня в гості! - Слухає Квітень розумної ради Й на воза складає човен та сани...