Коли помер тарас шевченко де його поховали???

З нагоди 175-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Каневі пройшло Шевченківське свято "В сім'ї вольній, новій". Виступає колектив Державної заслуженої капели бандуристів УРСР. Фото 1989 року. Із фондів УКРІНФОРМу.  Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі і був там на третій день похований на Смоленському цвинтарі. Віддати останню шану Великому Кобзарю прийшли Достоєвський, Лєсков, Салтиков-Щедрін, Тургенєв, Некрасов, представники української, польської, грецької громад Санкт-Петербурга. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі - художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські вирішили виконати волю поета - поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: "До Канева...". Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. Супроводжували труну Кобзаря Олександр Лазаревський і Григорій Честахівський. 27 квітня вони прибули до Москви, де труну поета встановили в Тихонівській церкві. Прощатися з Кобзарем прийшли не лише українці, а й росіяни. На Україну труну везли кіньми. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва. На київському ланцюговому мосту труну Шевченка до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського університету. Київська "Громада" організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою в церкві Різдва Христового. Труна перебувала в церкві до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава "Кременчуг", який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбувалося в Успенському соборі в Каневі. Настоятель Канівського Успенського собору Гнат Мацкевич виголосив пророчу промову: "Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!" І хоч настоятель говорив російською мовою (іншою не можна було), його усунули з посади. Подальша доля священика невідома. До місця поховання - Чернечої гори труну знову понесли на руках. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева - в місці, яке відповідало його "Заповіту". Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям влади. 1925 року могила поета стала частиною Канівського музею-заповідника, а через 14 років там було відкрито пам'ятник роботи скульптора Манізера. Сучасного вигляду меморіал набув улітку 1939 року із встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника і спорудженням літературно-меморіального музею. Нині в музейній колекції - понад 20 тисяч унікальних пам'яток, серед яких меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів. При заповіднику діють картинна галерея та наукова бібліотека. Щороку у травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися Кобзареві. Фото до теми.