Лист бійцям в зону АТО

Родила сина я не для війни, Не для гармат і не для автомата. Як годувала я його малим грудьми - Любити вчила, а не убивати. Плекала сокола, пишалась між людьми, Молилася за нього. Боже милий! Я хочу тішитись його дітьми, А не ридати на німій могилі. І що ж? Для чого зараз ця війна? Чому дітей багато так згубили? Таж Україна , люди, в нас одна І не потрібні братські нам могили. Всевишній боже, зглянься над людьми І спопели в руках ворожих зброю. Щоби не гинули у цвіті літ сини І не ставали Невідомими Герої. О, Боже, дай нам сили , матерям, Синів живими завтра знов зустріти. І розум світлий зішли ворогам, Щоб зупинили це страшне жахіття.

оооо боже, кто в школе задали написать?