Літопис відрізняється від легенди тим, що...

Легенда – це переказ про яку-небудь історичну подію, викладенний в художній, поетичній формі. Якщо розглядати поняття легенди ширше, то можна сказати, що це – фольклорний твір з елементами чудесного, але, тим не менш, сприйманого як достовірне. Наприклад, як легенда про подорож Одісея, або про Троянську війну та Троянського коня. Легенда – це не казка, приблизний синонім поняття міф. Як правило у легенді, міститься додатковий релігійний або соціальний пафос.              Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною. Назва «літопис» походить від структури літопису, де твори починались зі слів «в літо». Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами, тощо. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської, а у період XV—XVIII ст. частина литовських літописів пишеться латиною.Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі