Мне надо правильно поставить комы Не боги робили та знаходили глину,і навіть зовсім не вони робили глиняни горшки. Не вони робили форми для горщків це було ще в часі Київської Русі, та ще й раніше. Навіть не кожен може відрізн...

Мне надо правильно поставить комы Не боги робили та знаходили глину,і навіть зовсім не вони робили глиняни горшки. Не вони робили форми для горщків це було ще в часі Київської Русі, та ще й раніше. Навіть не кожен може відрізнити сорт глини, та колір. Тільки спеціалісти могли відрізняти сорт глини. Наприклад полтавські гончарі розрізняли: 1. «піскувату» — піщанисту вогнетривку глину; 2. «сипець» — сильно піщанисту глину; 3. «жорстку» — велико-зернисту глину; 4. «на глинок» — жовтувато-зелену глейку глину Справжні майстри могли тільки користуватися чистою глиною. Її привозили з «глинища», та вона лежала на подвір’ї. За правилами її поливали водою. Для того щоб її розмішати великими веслами, і ще різали дротами. Потім глину накатували ковбаскою. Після того як зробили горщик, брали та сушили на подвір’ї об в домашню піч. В них як вони казали остання операція – випалювання. Дуже часто треба було слідкувати за температурою. Випалювання тривало близько доби, бо поділялося н три частини: випалювання на слабкому вогні, потім на середньому і високому. А для фарбування потрібно було налити у ріжок, у вузенькій кінець було вставлено перо.