Продолжить текст-Лелеченя залишилося одне.Ненадовго йому вистачило їжі.Сиділо голодне.  Чекало маму.А вона більше не прилітала. І тоді я не витримав...Помогите плиз.Мне очень.Очень.Очень нужно

Забрав я лелеченя додому,і став його виходжувати.Кормив його,зігрівав.А пташеня щодня радувало мене новимидосягненнями.Скоро воно вже повністю покрилося пір"ям,і впевнено могло літати.Я був просто у захваті.Так пройшов деякий час,і з мого маленького, безпомічного пташеняти ,виріс прекрасний красень-лелека.    Прийшов час відпускати на волю мого друга,Мить була хвилююча,і водночас радісна.І мій лелека полетів у синю,небесну даль.