Твір на тему чи потрібен дон кіхот сьогодні

Розмова з найкращою подругою за філіжанкою кави у затишному кафе навпроти театру Сонет Питаєш ти, чи донкіхоти нам потрібні? Ти знаєш, подруго, я вірю - так, авжеж. "Сьогодні" наше на жахливий сон подібне - Зло і Байдужість розрослись без меж... "Мені!", "Моє!", "Для мене!", "Дай!", "Я хочу!" - Звучать частіше ніж молитви і пісні. Тому печальна туга серце точить: Ну де ж мій Дон Кіхот на білому коні? Романтик з поглядом рішучим і сміливим, Ідеаліст, що вірить в правду і любов, Із велетнями-вітряками він готовий У бій відважно й благородно стати знов. Мій лицар, що у грудях носить серце лева, І у його очах я справжня королева...