Твір про космос пліззззз))))))))))))))

Підкорення космічного простору Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк відзначав: «Наявністю сучасних космічних технологій Україна заявляє про себе, як про одну з найпотужніших країн світу». З чого ж починалася дорога України в космос? Мабуть, з найдавніших уявлень народу про незвідані світи, які відбилися у писанках. Люди мріяли підкорити неосяжні простори космосу. У XIX столітті Микола Кибальчич виготовив проект повітроплавного приладу, який мав злітати за допомогою реактивного двигуна, міг рухатися в безповітряному просторі. Отже, наш земляк з Чернігівщини створив проект, який ліг в основу сучасного ракетобудування. Костянтин Ціолковський, російський учений, який походить із відомого козацького роду Наливайків, зробив великий внесок у розвиток космонавтики та літакобудування. Учений вивів нині широко відому формулу швидкості руху ракети, вперше у світі теоретично обґрунтував можливість польоту. Юрій Кондратюк — учений-винахідник — розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, запропонував створити станцію — супутник Місяця, розробив теорію реактивного руху, розглянув питання про паливо для ракет. Можна ще й ще перераховувати досягнення українських учених, які своїми розробками наближали час підкорення людиною простору ще в першій половині XX століття. Сергій Корольов — всесвітньо відомий учений з українськими коренями. Це завдяки йому здійснилася мрія людства про космічні польоти. Україна є одним із центрів розвитку космічної науки та техніки. У великих індустріальних містах створювалися конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, численні підприємства, які й зараз працюють над проблемами космонавтики. Доречно згадати й українських космонавтів, які своєю працею знаменували прихід нової ери — ери космонавтики. Це Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Анатолій Філіпченко, Георгій Добровольський, Георгій Гречко, Віталій Жолобов, Юрій Романенко, Володимир Ляхов, Леонід Попов, Леонід Кизим, Петро Климчук, Олександр Вікторенко, Анатолій Левченко. Але окремо хочеться зупинитись на постаті Леоніда Каденюка — першого космонавта незалежної України, який був льотчиком-випробувачем, космонавтом-випробувачем. Зараз Каденюк продовжує брати участь в експериментах з космобіології, готується до нових звершень у космонавтиці. Науковцями світу відзначена висока якість сучасних космічних розробок і технологій. Завдяки своїм досягненням у ракетно-космічній галузі Україна стала учасником реалізації важливих проектів XXI століття. Варто пригадати такі розробки, як «Морський старт» спільно з США, Росією та Норвегією, «Глобал старт». У цих проектах буде використана українська ракета-носій «Зеніт». У 1992 році Указом Президента України було створено Національне космічне агентство України. Саме в той час і була створена перша космічна програма незалежної держави. Однією з глобальних проблем є створення українського космодрому. Наші вчені запропонували понад 240 експериментів до здійснення міжнародної космічної станції. Отже, завдяки розвитку космонавтики світ дізнається про молоду незалежну державу. І від того, який внесок ми зробимо в розвиток науки, буде залежати її міжнародний авторитет.

Світовий простір, який оточує Землю, називають грецьким словом космос. У пов¬сякденному житті під цим поняттям ро¬зуміють простір поза межами земної ат¬мосфери. Космос з давніх-давен привертав до себе увагу людей, які спочатку пра¬гнули лише злетіти в повітря, щоб огля¬нути Землю з висоти пташиного польоту. Коли ж люди навчилися літати і ця мрія збулася, постала проблема польоту за межі атмосфери, в космос. Він приваблював це тільки своєю загадковістю, а й нови¬ми можливостями для діяльності людини. В умовах космічного вакууму можна за¬безпечити тривалий час руху космічного апарата без витрати палива. Першим, хто оцінив можливості реак¬тивних двигунів для польотів у космос, був російський учений К. Е. Ціолковський, який у 1903 р. описав свої міркування що¬до цього і зробив відповідні розрахунки у праці “Дослідження космічних просторів реактивними приладами”. Дещо пізніше до такої самої думки само¬стійно дійшов і наш співвітчизник, уродже¬нець України Ю. В. Кондратюк (О. Г. Шаргей), який розробив свою теорію еконо¬мічного космічного польоту і принципові схеми необхідних для цього космічних апа¬ратів, стійких і керованих у польоті. Праці К. Е. Ціолковського і Ю. В. Кондратюка започаткували великі космічні програми в США, СРСР та інших країнах світу. Великий внесок у розробку косміч¬них апаратів зробили вчені С. П. Корольов, М. К. Янгель, В.Браун та інші. Завдяки їх¬ній натхненній праці 4 жовтня 1957 р. у СРСР було запущено перший штучний су¬путник Землі. 12 квітня 1961 р. радянський громадянин Юрій Гагарін став першим в історії людства пілотом косміч¬ного корабля “Восток”.  Одним із визначних досягнень косміч¬ної програми США став політ космічного корабля “Аполлон”, який дав можливість астронавту Нілу Армстронгу в 1969 р. здій¬снити першу прогулянку по поверхні Мі¬сяця. У 1997 р. здійснив подорож у космос і громадянин незалежної України Леонід Каденюк, який провів серію наукових експе¬риментів на кocмiчнoму кopaблі “Шаттл”. Розвиток і вдосконалення ракетної тех¬ніки визначили й основні напрями осво¬єння космосу: 1. Запуски штучних супутників Землі на геостаціонарних орбітах. У наш час у навколоземному просторі літають сотні штучних супутників, які є складними апаратами, що виконують різ¬номанітні функції: ретранслюють телевізій¬ні програми, охоплюючи значні за розмі¬рами райони Землі; забезпечують всесвіт¬ній телефонний і комп'ютерний зв'язок (мал. 4.15); використовуються як маяки для морських і повітряних суден, точно ви¬значаючи їхні координати; здійснюють нау¬кові програми дослідження Землі; викори¬стовуються у системі національної безпеки великих держав. Навіть є супутники для підтримання аматорського радіозв'язку. 2. Створення пілотованих космічних стан¬цій. Жоден технічний апарат чи прилад у багатьох випадках не може повністю за¬мінити людину. Лише людина з її аналі¬тичним мисленням може правильно оці¬нити результати досліджень. Для вивчення космосу були створені орбітальні космічні станції; на таких станціях забезпечені умо¬ви, необхідні для життя людини та її активної дослідницької діяльності, звичайних. За останні 30 років на навколоземній орбіті працювали три таких станції: “Салют”, “Скайлеб”, “Мир”. Для доставки космонавтів на ці станції використовувалися космічні кораблі одно- та багаторазового використання. 3. Дослідження далекого космосу і пла¬нет Сонячної системи. Космічні апарати побували на Місяці, Венері, Марсі, долетіли навіть до далеких Юпітера і Сатурна і передали на Землю відомості про природу цих планет. Значні досягнення у дослідженні Міся¬ця одержані завдяки пілотованим польо¬там за космічною програмою США “Аполлон”, під час яких астронавти неоднора¬зово виконували дослідження на місячній поверхні.