Твір роздум, любов до матері

Мама!У усіх народів шана до матері була таким же священним почуттям, як і любов до Батьківщини. Мати дає життя. А без Батьківщини - ми сироти. І перед ними у нас один загальний обов'язок - любити, поважати, берегти. Мати і дитя - самий прекрасний образ з людської історії. Народні легенди, балади розповідають про матір, яка не замислюючись віддає своє життя за щастя дитини. Яка ж дивна доля жінки в історії людства. І справді, її то піднімали до небес, називали Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не потрібно було доводити своєї рівності з чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за свою гідність. Рівноправ'я чоловіка і жінки - це частина українського менталітету. Жінка-учитель, жінка-лікар, жінка-інженер, жінка-учений - зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові можливості, нові простори для звершень.  Любові до Батьківщини, любові до оточення, любові до рідних. Оскільки саме в любові сила людини. Наше життя прекрасне, оскільки саме життя - це вже диво. Недаремно геніальний Моцарт свого часу сказав: «Життя - це завжди посмішка, навіть коли по обличчю течуть сльози». І кому ж як не жінці нести в наше життя цей божественний вогонь любові - щодня, щомиті і в усьому.